• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

Wiadomości i publikacje

Застави на мільярди

У звітності ВАКС кошти від застав відображені як активи, що, на думку РП, не відповідає стандартам

Więcej…
Офіційно: дев’ять з десяти суддів ВАКС – безхатченки

Коли в Україні запрацював Вищий антикорупційний суд, служителям Феміди, які не мали житла у столиці, досить швидко придбали службові квартири та видали ордери на вселення. Таких виявилося 34 з 38-ми новопризначених суддів першої інстанції та Апеляційної палати.

Więcej…
Квартирне питання

Офіційно: кожні дев’ять із десяти суддів ВАКС — безхатченки

Więcej…
Юридичний імпорт

Хронічна залежність від іноземних радників коштує бюджету десятки мільйонів доларів

Więcej…
Скільки Україна платить іноземним фірмам за юридичні послуги

Робота над сировинною угодою з США змусила Україну вчергове звернутись до іноземних юридичних консультантів. На оплату їх послуг з резервного фонду держбюджету було виділено 113 млн грн. Хто і на яких умовах їх отримає? Скільки взагалі сьогодні витрачає держава на правничу допомогу з-за кордону?

Więcej…
Міжнародне юридичне представництво України: аналіз співпраці з іноземними юридичними фірмами

Робота над сировинною угодою з США змусила Україну вчергове звернутись до іноземних юридичних консультантів. На оплату їхніх послуг із резервного фонду держбюджету було виділено 113 млн грн. Хто і на яких умовах їх отримає? Скільки взагалі сьогодні витрачає держава на правничу допомогу з-за кордону?

Więcej…
Чому управління арештованими активами АРМА перетворюється на їх експропріацію?

Агентство з розшуку та менеджменту активів щойно відзвітувало про рекордні результати своєї діяльності. Та чи відповідають цифри реальності? Аудитори фіксують системні порушення, мільйонні збитки та неефективність, що підриває саму ідею перетворення арештованого майна на ресурс для держави.

Więcej…
Чому в АРМА не сприймають модель посилення інституційної спроможності, запропоновану нардепами

Після ухвалення у першому читанні проєкт закону №12374-д щодо посилення інституційної спроможності АРМА наразився на гостру критику з боку керівника агентства Олени Думи: закон начебто може зашкодити всій антикорупційній інфраструктурі.

Więcej…
Боїться втратити контроль: юрист пояснив, чому голова АРМА Дума блокує реформу агентства

Голова Агентства з розшуку і менеджменту активів Олена Дума намагається заблокувати законопроєкт №12374-д про реформування системи управління арештованим майном, оскільки його ухвалення позбавить її впливу. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН заявив адвокат, заслужений юрист України Володимир Богатир.

Więcej…
Фіктивна Феміда або чому історія IP-суду стане пам’ятником хаотичності реформ в Україні

Вищий суд з питань інтелектуальної власності в Україні створено ще 2017 року, але він досі «перебуває на етапі формування». Усі суддівські посади залишаються вакантними, а єдиний співробітник установи щороку звітує про мінімальні видатки. Навіщо країні такий «паперовий» суд – задаються питанням навіть в Офісі Президента.

Więcej…

Kontakty

+38 (044) 363 77 22
Ten adres pocztowy jest chroniony przed spamowaniem. Aby go zobaczyć, konieczne jest włączenie w przeglądarce obsługi JavaScript.
 

Adres pocztowy:
Kancelaria Adwokacka «Bogatyr i Partnerzy»
01024, Ukraina,
Kijów-24, skrytka poczt. 770

Народний депутат Дубневич, якого українська влада оголосила у міжнародний розшук у «газовій справі», не перебуває у розшуку Інтерпола. Про це Українським Новинам повідомив адвокат Дубневича Володимир Богатир.

Він зазначив, що отримав відповідний лист Інтерполу у розпорядження.

У листопаді 2023 року Вищий антикорупційний суд України за клопотанням прокурора Спеціалізованої прокуратури оголосив Дубневича у міжнародний розшук.

Йому інкримінують незаконне заволодіння 93 млн грн ПАТ «Укрзалізниці», а також організацію розкрадання природного газу НАК «Нафтогаз України» на суму 2,2 млрд.

Ухвалюючи рішення суд виходив з неявки обвинуваченого у судові засідання і наявність інформації про його перебування за кордоном.

Як доказ було представлено інформацію начебто з системи офіційного каналу Європолу Secure Information Exchange Network (SIENA), хоча в Державній прикордонній службі перетинання державного кордону Дубневичем зафіксовано не було.

Пізніше штаб-квартира Європейського поліцейського управління у Гаазі повідомила, що жодні дані стосовно нардепа не перебувають на опрацюванні в Європолі.

«У стосунках з міжнародними інституціями українські правоохоронні органи часто видають бажане за дійсне. І тим самим зловживають своїми правами, наданими в рамках відповідних угод. Це безумовно негативно впливає на ставлення міжнародних організацій до українських судової та правоохоронної систем», - переконаний адвокат Володимир Богатир.

За його словами, у випадку з народним депутатом Дубневичем, сумнівними виглядають штучно створені формальні підстави для оголошення в розшук, особливо в умовах коли значна частина парламентарів перебуває під тиском кримінальних переслідувань.

Нагадаємо, в Україні діє Національне центральне бюро Інтерполу, функції якого виконує Національна поліція. На неї, як на робочий апарат, покладено завдання з координації правоохоронних органів, а також взаємодію з генеральним секретаріатом Інтерполу та відповідними органами держав – членів. Зокрема, про надсилання партнерам запитів про злочинців і розшукуваних осіб, а також приймання і контроль реалізації аналогічних запитів з-за кордону.

Головним напрямом взаємодії правоохоронних органів по лінії Інтерполу – є встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Коли підозрювані намагаються уникнути правосуддя, сховавшись за кордоном, вони можуть потрапити у міжнародний розшук через так зване червоне оповіщення. По суті воно є запитом до правоохоронних органів по всьому світу з проханням знайти й тимчасово заарештувати особу в очікуванні екстрадиції чи передачі. Як правило, запит ґрунтується на судовому рішенні країни.

«Червоне оповіщення не є ордером на арешт особи. Воно є лише одночасним попередженням поліції всіх країн-членів Інтерполу про факт розшуку. Тож Інтерпол не розшукує осіб, він не може змусити правоохоронні органи будь-якої країни когось заарештувати. Кожна країна сама вирішує, яке правове значення вона надає червоним оповіщенням і повноваженням своїх правоохоронців щодо його виконання», - додав Богатир.

Крім цього, за словами адвоката, важливо враховувати, що запит країни-члена на червоне оповіщення не виконується автоматично. Він попередньо розглядається, як Секретаріатом, так і може бути превентивно заблокований Комісією з контролю за файлами Інтерпол, наприклад, через невідповідність статуту і правилам Інтерполу.

За його словами, оскільки міжнародний розшук, як правило, відбувається за каналами Інтерполу, як найбільшої міжнародної організації поліцейського співробітництва, то на даний час розшук фактично не здійснюється, а правові підстави для міжнародного розшуку є вкрай сумнівними.

Як повідомляли Українськi Новини, раніше свідку кримінальної справи проти нардепа Дубневича працівники НАБУ зламали руку. НАБУ оголосило у розшук депутата Верховної Ради Ярослава Дубневича.

https://sud.ua/uk/news/ukraine/323865-interpol-ne-ischet-nardepa-dubnevicha

 

FaLang translation system by Faboba