• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

Wiadomości i publikacje

Мільярдні штрафи АМКУ не стають бюджетними надходженнями. Хто має відповідати

Звітність Антимонопольного комітету демонструє активну роботу: справи розглядаються, порушення фіксуються, штрафи накладаються. Однак Рахункова палата виявила глибокий розрив між ухваленням рішень та їх виконанням. Причини цього розриву змушують переглянути межі відповідальності регулятора.

Więcej…
Władza wyślizguje się z rąk Zełenskiego? "Biuro antykorupcyjne stało się opozycją"

Walka z korupcją przerodziła się w brutalną polityczną grę – przekonują osoby związane z rządem w Kijowie. Źródła Wirtualnej Polski przyznają, że poziom korupcji w Ukrainie jest wyższy niż kiedykolwiek, ale jednocześnie ostrzegają: metody stosowane przez biuro antykorupcyjne (NABU) nie gwarantują skazania winnych. Mogą natomiast pogrążyć kraj w chaosie.

Więcej…
Reductio ad absurdum. Щодо забезпечення мовної визначеності кримінального правопорушення

Кримінальне законодавство враховує мету, мотив і спосіб учинення правопорушення, розмір завданої шкоди, кількість співучасників та інші характеристики протиправної поведінки. Водночас мова, якою формується, виражається та реалізується кримінально протиправний умисел, самостійного правового значення не має. Такий підхід видається непослідовним на тлі сформованої практики мовного контролю.

Więcej…
Генпрокурор мав право підписувати підозру директору НАБУ, але жодних юридичних наслідків для нього немає,- юристи

Адвокат Володимир Богатир вважає, що генеральний прокурор Руслан Кравченко мав повноваження підписувати підозру директору НАБУ Семену Кривоносу, однак наразі жодних юридичних наслідків для нього немає, оскільки ця підозра скасована.

Więcej…
ICSID-2026: ключові тенденції інвестиційного арбітражу та український аспект

У 2026 фінансовому році Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів адміністрував рекордні 363 справи та зареєстрував 60 нових. Чотири з них стосувалися України. Водночас у 70% справ, вирішених трибуналами, відшкодування інвесторам не присудили.

Więcej…
Зони ризику витрат НБУ, що встановила Рахункова палата

За законом Національний банк України визначає правила гри для фінансової системи держави. А як він планує власні витрати та інвестиції? Показові відповіді можна знайти в результатах перевірки Рахунковою палатою кошторисного процесу регулятора.

Więcej…
Що залишилося поза презентацією НАБУ і САП за I півріччя 2026 року

Нещодавно НАБУ і САП представили результати діяльності за півріччя як історію успіху: резонансні викриття, десятки справ і мільярди гривень "економічного ефекту". Та чи дає обраний формат змогу оцінити їхню реальну роботу? Спробуємо розібратися.

Więcej…
Неєвропейські парадокси системи публічних закупівель

В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. Офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що входить у дисонанс з євроінтеграційними устремліннями.

Więcej…
Парадокси публічних закупівель: як форма підмінила зміст

В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.

Więcej…
Комісія з контролю за файлами Інтерполу — в процесі реформування та напередодні переобрання

Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.

Więcej…

Kontakty

+38 (044) 363 77 22
Ten adres pocztowy jest chroniony przed spamowaniem. Aby go zobaczyć, konieczne jest włączenie w przeglądarce obsługi JavaScript.
 

Adres pocztowy:
Kancelaria Adwokacka «Bogatyr i Partnerzy»
01024, Ukraina,
Kijów-24, skrytka poczt. 770

Народний депутат Ярослав Дубневич, якого українська влада оголосила у міжнародний розшук у "газовій справі", не перебуває у розшуку Інтерпола.

Про це Українським Новинам повідомив адвокат Дубневича Володимир Богатир.



Він зазначив, що отримав відповідний лист Інтерполу у розпорядження.

У листопаді 2023 року Вищий антикорупційний суд України за клопотанням прокурора Спеціалізованої прокуратури оголосив Дубневича у міжнародний розшук.

Йому інкримінують незаконне заволодіння 93 млн грн ПАТ "Укрзалізниці", а також організацію розкрадання природного газу НАК "Нафтогаз України" на суму 2,2 млрд.

Ухвалюючи рішення суд виходив з неявки обвинуваченого у судові засідання і наявність інформації про його перебування за кордоном.

Як доказ було представлено інформацію начебто з системи офіційного каналу Європолу Secure Information Exchange Network (SIENA), хоча в Державній прикордонній службі перетинання державного кордону Дубневичем зафіксовано не було.

Пізніше штаб-квартира Європейського поліцейського управління у Гаазі повідомила, що жодні дані стосовно нардепа не перебувають на опрацюванні в Європолі.

"У стосунках з міжнародними інституціями українські правоохоронні органи часто видають бажане за дійсне. І тим самим зловживають своїми правами, наданими в рамках відповідних угод. Це безумовно негативно впливає на ставлення міжнародних організацій до українських судової та правоохоронної систем" - переконаний адвокат Володимир Богатир.

За його словами, у випадку з народним депутатом Дубневичем, сумнівними виглядають штучно створені формальні підстави для оголошення в розшук, особливо в умовах коли значна частина парламентарів перебуває під тиском кримінальних переслідувань.

Нагадаємо, в Україні діє Національне центральне бюро Інтерполу, функції якого виконує Національна поліція. На неї, як на робочий апарат, покладено завдання з координації правоохоронних органів, а також взаємодію з генеральним секретаріатом Інтерполу та відповідними органами держав – членів. Зокрема, про надсилання партнерам запитів про злочинців і розшукуваних осіб, а також приймання і контроль реалізації аналогічних запитів з-за кордону.

Головним напрямом взаємодії правоохоронних органів по лінії Інтерполу – є встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Коли підозрювані намагаються уникнути правосуддя, сховавшись за кордоном, вони можуть потрапити у міжнародний розшук через так зване червоне оповіщення. По суті воно є запитом до правоохоронних органів по всьому світу з проханням знайти й тимчасово заарештувати особу в очікуванні екстрадиції чи передачі. Як правило, запит ґрунтується на судовому рішенні країни.

"Червоне оповіщення не є ордером на арешт особи. Воно є лише одночасним попередженням поліції всіх країн-членів Інтерполу про факт розшуку. Тож Інтерпол не розшукує осіб, він не може змусити правоохоронні органи будь-якої країни когось заарештувати. Кожна країна сама вирішує, яке правове значення вона надає червоним оповіщенням і повноваженням своїх правоохоронців щодо його виконання", - додав Богатир.

Крім цього, за словами адвоката, важливо враховувати, що запит країни-члена на червоне оповіщення не виконується автоматично. Він попередньо розглядається, як Секретаріатом, так і може бути превентивно заблокований Комісією з контролю за файлами Інтерпол, наприклад, через невідповідність статуту і правилам Інтерполу.

За його словами, оскільки міжнародний розшук, як правило, відбувається за каналами Інтерполу, як найбільшої міжнародної організації поліцейського співробітництва, то на даний час розшук фактично не здійснюється, а правові підстави для міжнародного розшуку є вкрай сумнівними.

Як повідомляли Українськi Новини, раніше свідку кримінальної справи проти нардепа Дубневича працівники НАБУ зламали руку. НАБУ оголосило у розшук депутата Верховної Ради Ярослава Дубневича.

https://ukranews.com/ua/news/1065781-interpol-ne-shukaye-nardepa-dubnevycha

FaLang translation system by Faboba