21 листопада, Вольфсон коледж Оксфордського університету зібрав провідних науковців, арбітрів та юристів-практиків із ключових арбітражних юрисдикцій світу на IX Oxford Arbitration Day.
Ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості.
Заслужений юрист України та адвокат Володимир Богатир вважає, що ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості
Ініціатива НАБУ, що передбачає обмеження прав власності на підприємства за рішенням Директора НАБУ та без необхідності судового розгляду, суперечить не лише Конституції, а й Кримінальному процесуальному кодексу України, який послідовно забезпечує судовий контроль.
Вантажний рухомий склад залізничного транспорту становить критичну інфраструктурну компоненту національної економіки, визначаючи пропускну спроможність логістичних ланцюгів і обсяги торгівельних операцій. Аналіз динаміки змін парку вагонів у 2014-2024 роках вказує на значні диспропорції у його складі. Докладніше – в колонці Володимира Богатира.
Обвинувальний акт у кримінальному процесі не є ані вироком, ані доказом вини, його єдина функція – процесуально окреслити межі обвинувачення. За вимогами ст. 291 КПК України він має містити виклад фактичних обставин, які підтверджуються належними доказами, що є у матеріалах справи. Але у практиці органів досудового розслідування утвердилася тенденція сприймати сам факт складання обвинувального акта як підтвердження доведеності вини. Такий підхід трансформує акт із процесуального документа в інструмент формування громадської думки та створює ризик підміни презумпції невинуватості припущеннями обвинувачення.
Трансформація українського партійного поля демонструє не стільки еволюцію політичної конкуренції, скільки еволюцію самої функцій держави, від пасивного реєстратора, що лише легітимізував партії, до активної регулятора політичного простору.
Правозастосовна практика демонструє загрозливу тенденцію до ретроспективної криміналізації господарських відносин, які протягом тривалого часу вважалися легітимними та здійснювалися у повній відповідності до регуляторних норм. В рамках цієї тенденції, правомірна діяльність суб’єктів господарювання перекваліфіковується на «створення видимості законності», де суб’єктивна інтерпретація слідства підміняє собою об’єктивні критерії складу злочину.Кабмін пропонує посилити вимоги до голови АРМА та змінити правила його призначення через системні скандали. Експерти сумніваються в ефективності нових правил та вказують на надмірну бюрократизацію процесу.
В Україні проблема з керівниками Агентства з розшуку і менеджменту активів стала системною, адже всі очільники АРМА так або інакше потрапляли до гучних скандалів. Це стало причиною появи законопроєкту, який пропонує посилити вимоги до голови агентства та змінити правила його підходу. Однак, чи дійсно нові правила допоможуть змінити ситуацію в ексклюзивному коментарі УНН оцінив адвокат, заслужений юрист України Володимир Богатир.
Деталі
Нещодавно Кабінет міністрів України зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №12374, яким пропонується визначити перелік підстав дострокового припинення повноважень голови АРМА "без можливості політично мотивованого звільнення". Згідно з документом, голову АРМА зможуть звільняти достроково після визнання комісією з аудиту його роботи неефективною або за неналежне виконання обов’язків, а повноваження очільника агентства має виконувати один із заступників до призначення нового керівника.
Богатир підкреслив, що в Україні дійсно біда з керівниками АРМА, адже вони всі опинялися в центрі гучних скандалів.
"Можливо саме тому проєктом пропонують посилити вимоги до співробітників та голови. Для виконання службових обов’язків їм необхідно не лише мати відповідні ділові та моральні якості (що передбачено сьогодні), але й бути доброчесними та компетентними", - зазначив він.
Проте, адвокат скептично оцінює ефективність таких нововведень.
"Доброчесність" та "компетентність" повністю охоплюються відповідно поняттями "моральні якості" та "ділові якості". А нові красиві слова, що стали популярними в Україні в останнє десятиліття і вже навіть набили оскомину, на практиці дадуть змогу максимально забюрократизувати процес", - наголосив Богатир.
На його думку, залучення міжнародних партнерів до процесу відбору може бути позитивним кроком, але це також додає бюрократії. "Зрозуміло, що процедура суттєво ускладниться. Для чого? Ймовірно, аби перекласти відповідальність за вибір голови АРМА на шановних партнерів", – додає він.
Додамо
Нещодавно чинна голова Агентства з розшуку і менеджменту активів Олена Дума отримала "відмінно" за результатами оцінювання службової діяльності у 2024 році. Це означає, що вона не лише збереже свою посаду, а й отримає премію за свої "видатні досягнення".
Однак численні скандали навколо агентства ставлять під сумнів прозорість і ефективність її керівництва. Так, під керівництвом Олени Думи АРМА неодноразово опинялося у центрі гучних скандалів. Одним із останніх стало розслідування щодо можливих фіктивних довідок про інвалідність, які отримували співробітники агентства. Експерти наголошували, що у разі підтвердження звинувачень, це має стати не лише підставою для відставки, а й поштовхом до масштабного перегляду роботи агентства.
Крім того, антикорупційні організації, зокрема Transparency International Ukraine, неодноразово критикували агентство за невідповідність європейським стандартам. Вони наголошували на популізмі, суперечливій комунікації та порушенні презумпції невинуватості у справах, якими займається АРМА.
Ще один важливий аспект — відсутність громадського контролю за діяльністю агентства. Громадська рада при АРМА саморозпустилася ще три місяці тому через систематичні порушення вимог щодо залучення громадськості. Така ситуація, за словами колишніх членів громадської ради, вигідна очільниці агентства Олені Думі, адже відсутність контролю дозволяє уникати публічного розгляду спірних питань.