• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

Wiadomości i publikacje

Застави на мільярди

У звітності ВАКС кошти від застав відображені як активи, що, на думку РП, не відповідає стандартам

Więcej…
Офіційно: дев’ять з десяти суддів ВАКС – безхатченки

Коли в Україні запрацював Вищий антикорупційний суд, служителям Феміди, які не мали житла у столиці, досить швидко придбали службові квартири та видали ордери на вселення. Таких виявилося 34 з 38-ми новопризначених суддів першої інстанції та Апеляційної палати.

Więcej…
Квартирне питання

Офіційно: кожні дев’ять із десяти суддів ВАКС — безхатченки

Więcej…
Юридичний імпорт

Хронічна залежність від іноземних радників коштує бюджету десятки мільйонів доларів

Więcej…
Скільки Україна платить іноземним фірмам за юридичні послуги

Робота над сировинною угодою з США змусила Україну вчергове звернутись до іноземних юридичних консультантів. На оплату їх послуг з резервного фонду держбюджету було виділено 113 млн грн. Хто і на яких умовах їх отримає? Скільки взагалі сьогодні витрачає держава на правничу допомогу з-за кордону?

Więcej…
Міжнародне юридичне представництво України: аналіз співпраці з іноземними юридичними фірмами

Робота над сировинною угодою з США змусила Україну вчергове звернутись до іноземних юридичних консультантів. На оплату їхніх послуг із резервного фонду держбюджету було виділено 113 млн грн. Хто і на яких умовах їх отримає? Скільки взагалі сьогодні витрачає держава на правничу допомогу з-за кордону?

Więcej…
Чому управління арештованими активами АРМА перетворюється на їх експропріацію?

Агентство з розшуку та менеджменту активів щойно відзвітувало про рекордні результати своєї діяльності. Та чи відповідають цифри реальності? Аудитори фіксують системні порушення, мільйонні збитки та неефективність, що підриває саму ідею перетворення арештованого майна на ресурс для держави.

Więcej…
Чому в АРМА не сприймають модель посилення інституційної спроможності, запропоновану нардепами

Після ухвалення у першому читанні проєкт закону №12374-д щодо посилення інституційної спроможності АРМА наразився на гостру критику з боку керівника агентства Олени Думи: закон начебто може зашкодити всій антикорупційній інфраструктурі.

Więcej…
Боїться втратити контроль: юрист пояснив, чому голова АРМА Дума блокує реформу агентства

Голова Агентства з розшуку і менеджменту активів Олена Дума намагається заблокувати законопроєкт №12374-д про реформування системи управління арештованим майном, оскільки його ухвалення позбавить її впливу. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН заявив адвокат, заслужений юрист України Володимир Богатир.

Więcej…
Фіктивна Феміда або чому історія IP-суду стане пам’ятником хаотичності реформ в Україні

Вищий суд з питань інтелектуальної власності в Україні створено ще 2017 року, але він досі «перебуває на етапі формування». Усі суддівські посади залишаються вакантними, а єдиний співробітник установи щороку звітує про мінімальні видатки. Навіщо країні такий «паперовий» суд – задаються питанням навіть в Офісі Президента.

Więcej…

Kontakty

+38 (044) 363 77 22
Ten adres pocztowy jest chroniony przed spamowaniem. Aby go zobaczyć, konieczne jest włączenie w przeglądarce obsługi JavaScript.
 

Adres pocztowy:
Kancelaria Adwokacka «Bogatyr i Partnerzy»
01024, Ukraina,
Kijów-24, skrytka poczt. 770

Печерський районний суд Києва зобовʼязав Офіс генпрокурора розглянути заяву про злочин адвоката Володимира Богатира щодо суддів Конституційного суду Оксани Грищук, Василя Лемака та Петра Філюка за фактом можливих прогулів робочого часу та як наслідок безпідставного отримання суддівської винагороди.

Про це йдеться в ухвалі суду від 15 квітня, повідомляють Українські Новини.

До суду надійшла скарга адвоката в інтересах Богатира на бездіяльність Офісу генпрокурора, яка виразилась у невнесенні відомостей за даним фактом до ЄРДР.

В заяві Богатира йдетья, що судді Конституційного Суду України Грищук, Лемак та Філюк систематично вносять до табелів обліку робочого часу неправдиву інформацію про перебування на робочому місці, перебуваючи натомість за межами міста Києва в особистих справах, як правило, за місцем свого попереднього проживання (Закарпатська та Волинська області), внаслідок чого безпідставно отримують заробітну плату за час, коли службові обовʼязки ними фактично не виконуються.

Заявник зазначив, що вбачає у діях зазначених суддів склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

8 квітня до Печерського районного суду Києва надійшла скарга в інтересах адвоката Богатира на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора.

Так, для ведення обліку використання робочого часу наказом Державного комітету статистики № 489 від 05.12.2008 затверджена типова форма первинної облікової документації підприємств № П-5 «Табель обліку використання робочого часу», які є первинною обліковою документацією зі статистики праці та основним документом, що зараховується до обліку використання робочого часу всіх категорій працівників, контролю за додержанням працівниками встановленого режиму робочого часу, отримання даних про відпрацьований час, розрахунку заробітної плати, а також складання статистичної звітності з праці, тобто є офіційним документом, який надає право на отримання заробітної плати працівникам.

Заявник зауважив, що відсутність працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин визначається як прогул у розумінні Кодексу законів про працю України і кваліфікується як правопорушення, що тягне за собою дисциплінарну відповідальність.

Водночас права та обовʼязки, а також відповідальність суддів Конституційного Суду України врегульовані спеціальним Законом України «Про Конституційний Суд України», згідно з п. 3 ч. 1 ст. 21 якого, вчинення суддею Конституційного Суду істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування своїми обовʼязками є підставою для звільнення з посади судді Конституційного Суду.

Судовим розглядом встановлено, що 1 квітня адвокат Богатир направив на електронну адресу Офісу Генерального прокурора заяву (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, яку було отримано уповноваженою особою та зареєстровано.

Станом на день подання скарги до суду, відповіді від ОГП отримано не було.

Суд розглянув скаргу адвоката та зобовʼязав Офіс Генерального прокурора розглянути у порядку та строки, передбачені статтею 214 Кримінального процесуального кодексу України, заяву в інтересах Богатира та проінформувати заявника.

За словами Богатира, в той час, як "прокуратура і НАБУ відмовляються реєструвати кримінальні провадження щодо суддів КСУ, Апеляційний суд 3 місяці відтягував розгляд адмінпротоколу про корупцію в.о. голови КСУ і не побачив в його діях корупційних правопорушень".

Як повідомляли Українськi Новини, Київський апеляційний суд виправдав виконувача обовʼязків голови Конституційного суду Сергія Головатого у корупційній справі.

НАБУ просили відкрити справу щодо можливої корупції суддів КСУ через прогули на роботі.

https://ukranews.com

FaLang translation system by Faboba