21 листопада, Вольфсон коледж Оксфордського університету зібрав провідних науковців, арбітрів та юристів-практиків із ключових арбітражних юрисдикцій світу на IX Oxford Arbitration Day.
Ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості.
Заслужений юрист України та адвокат Володимир Богатир вважає, що ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості
Ініціатива НАБУ, що передбачає обмеження прав власності на підприємства за рішенням Директора НАБУ та без необхідності судового розгляду, суперечить не лише Конституції, а й Кримінальному процесуальному кодексу України, який послідовно забезпечує судовий контроль.
Вантажний рухомий склад залізничного транспорту становить критичну інфраструктурну компоненту національної економіки, визначаючи пропускну спроможність логістичних ланцюгів і обсяги торгівельних операцій. Аналіз динаміки змін парку вагонів у 2014-2024 роках вказує на значні диспропорції у його складі. Докладніше – в колонці Володимира Богатира.
Обвинувальний акт у кримінальному процесі не є ані вироком, ані доказом вини, його єдина функція – процесуально окреслити межі обвинувачення. За вимогами ст. 291 КПК України він має містити виклад фактичних обставин, які підтверджуються належними доказами, що є у матеріалах справи. Але у практиці органів досудового розслідування утвердилася тенденція сприймати сам факт складання обвинувального акта як підтвердження доведеності вини. Такий підхід трансформує акт із процесуального документа в інструмент формування громадської думки та створює ризик підміни презумпції невинуватості припущеннями обвинувачення.
Трансформація українського партійного поля демонструє не стільки еволюцію політичної конкуренції, скільки еволюцію самої функцій держави, від пасивного реєстратора, що лише легітимізував партії, до активної регулятора політичного простору.
Правозастосовна практика демонструє загрозливу тенденцію до ретроспективної криміналізації господарських відносин, які протягом тривалого часу вважалися легітимними та здійснювалися у повній відповідності до регуляторних норм. В рамках цієї тенденції, правомірна діяльність суб’єктів господарювання перекваліфіковується на «створення видимості законності», де суб’єктивна інтерпретація слідства підміняє собою об’єктивні критерії складу злочину.До Національного антикорупційного бюро звернулися із заявою щодо вчинення злочину суддями Конституційного суду Оксаною Грищук, Василем Лемаком, Петром Філюком, Олександром Петришеним та іншими посадовцями КСУ через внесення у табелі обліку робочого часу завідомо неправдивих відомостей щодо їхньої присутності на роботі у травні-червні 2023 року для отримання суддівської винагороди.
Про це йдеться в заяві юриста Володимира Богатиря на адресу НАБУ щодо вчинення суддями КСУ кримінального правопорушення, повідомляють Українські Новини.
За результатами аналізу отриманої інформації, юрист вбачає, що впродовж тривалого часу в КСУ існує протиправна практика, яка полягає у внесенні неправдивих відомостей до табелів обліку робочого часу суддів, які підписують самі судді та працівники їхніх патронатних служб – про відпрацювання робочого часу суддями КСУ, які без поважних причин були відсутні (від кількох днів до кількох тижнів підряд) на робочому місці та за місцем роботи взагалі (у м. Києві) та не виконували своїх функціональних обов’язків.
За словами юриста, внесенням такої неправдивої інформації до табелів обліку робочого часу судді офіційно обліковуються як такі, що у певні робочі дні здійснювали свої службові повноваження, а такі табелі використовуються як підстава для нарахування та одержання винагороди за період, упродовж якого вони були відсутні на робочому місці та за місцем роботи та не виконували своїх службових обов’язків.
Адвокат заявляє, що така практика має ознаки зловживання службовим становищем окремими суддями КСУ та направлена на заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах на свою користь, що призводить до розтрат та інших порушень бюджетної дисципліни.
«Йдеться про обернення суддями Конституційного Суду України на свою користь (безпідставне одержання як винагороди судді) коштів з Державного бюджету України, які вони не заробили, використовуючи при цьому своє службове становище – вносячи до табелів обліку свого робочого часу завідомо неправдиві відомості стосовно здійснення ними повноважень (виконання роботи, яку вони насправді не виконували). У результаті такої службової фальсифікації відбувалося безпідставне нарахування та отримання суддями Конституційного Суду України винагороди судді (державних коштів)», - йдеться в заяві про злочин.
Заслужений юрист України зазначає, що, відповідно до отриманих з офіційних джерел відомостей та публічної інформації, вбачається самовільна відсутність суддів КСУ на своєму робочому місці та за місцем роботи з наступним безпідставним одержанням у повному обсязі винагороди судді наприкінці травня-початок червня 2023 року.
Водночас, у табелях обліку робочого часу цих суддів зафіксовано, що у період з 29 травня по 9 червня 2023 року вони були на роботі та здійснювали свої службові повноваження.
Таким чином, на думку юриста, у табелі обліку робочого часу суддів Грищук, Лемака, Петришина та Філюка за травень та червень 2023 року, які були підписані ними, були внесені завідомо неправдиві відомості щодо їхньої присутності на робочому місці та виконання ними посадових повноважень у вказаний період.
Ці табелі були подані до бухгалтерської служби КСУ як підстава для нарахування та виплати винагороди суддям.
«У результаті таких дій вказані судді одержали у вигляді винагороди державні кошти начебто за виконану роботу. У середньому винагорода судді Конституційного Суду складає 350-400 тисяч гривень на місяць, то у даному разі сума незаконно одержаних (незароблених) державних коштів кожним із вказаних суддів може досягати 170-200 тисяч гривень», - зазначає адвокат.
Адвокат звернувся із заявою до НАБУ з проханням відкрити справу за частиною 4 статті 191 та частиною 2 статті 366 Кримінального кодексу України та розслідувати ці факти.
Відповідно до закону, відсутність на робочому місці та фактичне нездійснення суддею КСУ своїх посадових повноважень у робочий день є прогулом та не підлягає оплаті.
Як повідомляли Українські Новини, виконуючий обовʼязки голови Конституційного суду Сергій Головатий звернувся до апеляційного суду зі скаргою на рішення районного суду, який визнав його винним в корупції і оштрафував.