• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

Wiadomości i publikacje

У Великій Британії триває IX Oxford Arbitration Day

21 листопада, Вольфсон коледж Оксфордського університету зібрав провідних науковців, арбітрів та юристів-практиків  із ключових арбітражних юрисдикцій світу на IX Oxford Arbitration Day.

Więcej…
Ініціатива НАБУ отримати можливість обмежувати право власності на підприємствах сама створює корупційні ризики

Ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості.

Więcej…
Ініціатива НАБУ отримати можливість обмежувати право власності на підприємствах сама створює корупційні ризики

Заслужений юрист України та адвокат Володимир Богатир вважає, що ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості

Więcej…
Це не просто хибна ідея, а підрив основ бізнес-клімату», – юрист про плани НАБУ обмежувати права власності на підприємства

Ініціатива НАБУ, що передбачає обмеження прав власності на підприємства за рішенням Директора НАБУ та без необхідності судового розгляду, суперечить не лише Конституції, а й Кримінальному процесуальному кодексу України, який послідовно забезпечує судовий контроль.

Więcej…
Вагони економіки: як змінювався залізничний вантажний парк за десятиліття

Вантажний рухомий склад залізничного транспорту становить критичну інфраструктурну компоненту національної економіки, визначаючи пропускну спроможність логістичних ланцюгів і обсяги торгівельних операцій. Аналіз динаміки змін парку вагонів у 2014-2024 роках вказує на значні диспропорції у його складі. Докладніше – в колонці Володимира Богатира.

Więcej…
Справа Дубневича: як будують обвинувачення без доказів

Обвинувальний акт у кримінальному процесі не є ані вироком, ані доказом вини, його єдина функція – процесуально окреслити межі обвинувачення. За вимогами ст. 291 КПК України він має містити виклад фактичних обставин, які підтверджуються належними доказами, що є у матеріалах справи. Але у практиці органів досудового розслідування утвердилася тенденція сприймати сам факт складання обвинувального акта як підтвердження доведеності вини. Такий підхід трансформує акт із процесуального документа в інструмент формування громадської думки та створює ризик підміни презумпції невинуватості припущеннями обвинувачення.

Więcej…
Партійне будівництво України: як змінювався політичний ландшаф

Трансформація українського партійного поля демонструє не стільки еволюцію політичної конкуренції, скільки еволюцію самої функцій держави, від пасивного реєстратора, що лише легітимізував партії, до активної регулятора політичного простору.

Więcej…
Підміна господарського ризику кримінальним умислом на прикладі "газової справи" Дубневича

Як в Україні посилюється тенденція до криміналізації господарських відносин, і чому слідство кваліфікує звичайні бізнес-угоди як злочин, – в колонці адвоката Володимира Богатира.

Więcej…
Підміна господарського ризику кримінальним умислом на прикладі «газової справи» Дубневича

Правозастосовна практика демонструє загрозливу тенденцію до ретроспективної криміналізації господарських відносин, які протягом тривалого часу вважалися легітимними та здійснювалися у повній відповідності до регуляторних норм. В рамках цієї тенденції, правомірна діяльність суб’єктів господарювання перекваліфіковується на «створення видимості законності», де суб’єктивна інтерпретація слідства підміняє собою об’єктивні критерії складу злочину.

Więcej…
Регуляторна сліпота. Чому фінансовий моніторинг грального бізнесу в Україні залишається ілюзією?

Про те, як легалізація грального бізнесу у 2020 році мала вивести ринок з тіні, але відсутність консолідованої статистики та розриви у звітності створили загрози фінансовій безпеці та ефективності політики регулювання, – у колонці адвоката Володимира Богатира.

Więcej…

Kontakty

+38 (044) 363 77 22
Ten adres pocztowy jest chroniony przed spamowaniem. Aby go zobaczyć, konieczne jest włączenie w przeglądarce obsługi JavaScript.
 

Adres pocztowy:
Kancelaria Adwokacka «Bogatyr i Partnerzy»
01024, Ukraina,
Kijów-24, skrytka poczt. 770

Вогнепальна зброя у нагороду: скільки її видає МВС і за що

Серед усіх державних відзнак особливе місце посідає вогнепальна зброя, яка не може перебувати у власності громадян. Тож наявність нагородного пістолета завжди підкреслювало особливий статус людини. Хто і як отримує зброю, спробуємо з’ясувати на прикладі Міністерства внутрішніх справ.

Суб’єкти і підстави

Сьогодні загальні умови, порядок представлення до нагородження, вручення відзнаки та її позбавлення визначається Положенням про відомчі заохочувальні відзнаки Міністерства внутрішніх справ України «Вогнепальна зброя» і «Холодна зброя», затвердженим наказом МВС від 19.05.2022 № 306.

Прикметно, що попередня редакція цього нормативного акта була прийнята за 6,5 років до чинного порядку (наказ від 30.11.2015 №1521). Тож що там принципово змінилося? Відповідь на запитання може бути цікава у зв’язку із тим, що корегування процедури нагородження громадян зброєю відбулося у розпал повномасштабної агресії.

Очевидно, на це мали бути досить вагомі причини. Ми віднайшли 4 суттєві відмінності між положеннями.

По-перше, раніше відомчою заохочувальною відзнакою могла бути в тому числі зброя невійськового призначення. У 2022 році це уточнення прибрали, залишивши лише вогнепальну зброю вітчизняного або іноземного виробництва. Водночас, обов’язковими умовами стали наявність на ній номеру і штампу (марки) виробника, а також придбання (отримання) в установленому законодавством порядку.

По-друге, значно звузилося коло суб’єктів, які можуть бути нагороджені вогнепальною зброєю, а підстави — більш докладно розписані. Так, за минулої редакції положення, — це просто дієздатна особа, яка має право на придбання, зберігання та використання вогнепальної зброї. Підстави — сумлінна служба, особливі заслуги в боротьбі зі злочинністю, охороні громадського порядку, захисті конституційних прав та свобод людини і громадянина, бездоганна багаторічна служба, зразкове виконання військового, службового та громадянського обов’язку, виявлені при цьому честь і доблесть.

Сьогодні ж отримати відзнаку можуть лише військовослужбовці або поліцейські. Перші — за визначні заслуги в забезпеченні обороноздатності України, недоторканності її державного кордону, підтриманні високої бойової готовності військ (сил), зміцненні

національної безпеки, боротьбі зі злочинністю, захисті конституційних прав та свобод людини й громадянина, за бездоганну багаторічну службу, зразкове виконання військового та службового обов’язку, виявлені при цьому честь і доблесть. Другі — за виняткові заслуги у сфері забезпечення національної безпеки, за розкриття особливо тяжких злочинів, затримання особливо небезпечних озброєних злочинців, за виявлені честь, доблесть та самопожертву під час рятування життя громадян у разі ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та в особливий період.

Отже, з кандидатів на отримання зброї випали сторонні особи за зразкове виконання громадянського обов’язку (читай — за хорошу поведінку). Аби вони отримали відзнаку, раніше необхідне було клопотання безпосереднього керівника і, звісно, рішення керівництва МВС. Тож звуження суб’єктів і конкретизація підстав — безумовно правильний крок. Між іншим, аналогічне Положення Міноборони (наказ від 23.10.2012 №2012) взагалі не вказує підстав. У клопотанні про нагородження необхідно було лише зазначити «конкретні заслуги особи, що стали підставою для порушення клопотання».

Вручення і позбавлення

По-третє, було спрощено процедуру вручення відзнаки. До 2022 року її мали вручати керівник МВС або за його

дорученням члени колегії МВС, керівники структурних підрозділів апарату МВС, командувач Національної гвардії, керівники центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується міністром. Сьогодні відзнаку, крім міністра, за його дорученням може вручати будь-яка особа. Це, звісно знижує градус урочистості, втім, очевидно, пов’язано зі складнощами воєнного часу.

По-четверте, дещо змінилася процедура позбавлення нагородженого відзнаки. Раніше це відбувалося за двох підстав:

за обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили,

за вчинки, що дискредитують нагородженого.

Тепер вирок суду не є самостійною підставою. Міністр внутрішніх справ має ще ухвалити додаткове рішення з цього приводу. Також нагородженого може бути позбавлено відзнаки у зв’язку зі звільненням з військової служби або служби в поліції через службову невідповідність, у зв’язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції, анулюванням дозволу на зберігання, носіння нагородної зброї.

Незручні дані?

Так або інакше, у 2022 році кількість нагороджених збільшилася удвічі. Про це свідчать дані, які були надані на запит

публічної інформації (див. інфографіку). Відомчою заохочувальною відзнакою МВС «Вогнепальна зброя» нагороджено протягом 2014 року — 572, 2015 року — 358, 2016 року — 392, 2017 року — 594, 2018 року — 588, 2019 року — 438, 2020 року — 254, 2021 року — 321, 2022 року — 627, від початку 2023 року — 283, повідомили у відомстві.

Втім, відслідкувати на їх основі якусь тенденцію у зростанні і зменшенні нагород (зважаючи на обмежені дані), наразі неможливо. Крім того, в МВС відмовилися надавати частину запитуваної інформації. Зокрема, вони безпідставно, на нашу думку, приховали:

кількість народних депутатів, нагороджених зброєю;

загальну вартість таких відзнак;

відомості про державну закупівлю зброї для цілей нагородження, найменування організацій-контрагентів та розмір коштів;

інформацію про виробників, марки та моделі зброї, використаної для нагородження відомчою заохочувальною відзнакою МВС.

Виявилося, що у міністерстві діючими нормативно-правовими актами не передбачено ведення обліку нагороджених осіб будь-якими нагородами. Також, хоча ми і не запитували конкретних прізвищ, у міністерстві як привід для відмови послалися на охорону приватного життя і необхідність захисту персональних даних.

***

Отже, очевидно що динаміка збільшення кількості нагородної зброї, врученої у 2022 році, попри запроваджені обмеження, пов’язана із реаліями воєнного часу. І цифри 2023 року, очевидно будуть також чималими.

За 9 років і 7 місяців усього було вручено 4,4 тис. одиниць зброї (в середньому — майже 9 стволів на тиждень). І це дані лише одного відомства! А є ще Міністерство оборони, Служба безпеки, Президент та інші органи, які також видають зброю як відзнаку.

Відмова у наданні публічної інформації — не дуже добрий знак. Очевидно, в самій процедурі не все так прозоро. І з певними фактами громадськість ознайомлювати не варто.
https://zib.com.ua

FaLang translation system by Faboba