21 листопада, Вольфсон коледж Оксфордського університету зібрав провідних науковців, арбітрів та юристів-практиків із ключових арбітражних юрисдикцій світу на IX Oxford Arbitration Day.
Ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості.
Заслужений юрист України та адвокат Володимир Богатир вважає, що ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості
Ініціатива НАБУ, що передбачає обмеження прав власності на підприємства за рішенням Директора НАБУ та без необхідності судового розгляду, суперечить не лише Конституції, а й Кримінальному процесуальному кодексу України, який послідовно забезпечує судовий контроль.
Вантажний рухомий склад залізничного транспорту становить критичну інфраструктурну компоненту національної економіки, визначаючи пропускну спроможність логістичних ланцюгів і обсяги торгівельних операцій. Аналіз динаміки змін парку вагонів у 2014-2024 роках вказує на значні диспропорції у його складі. Докладніше – в колонці Володимира Богатира.
Обвинувальний акт у кримінальному процесі не є ані вироком, ані доказом вини, його єдина функція – процесуально окреслити межі обвинувачення. За вимогами ст. 291 КПК України він має містити виклад фактичних обставин, які підтверджуються належними доказами, що є у матеріалах справи. Але у практиці органів досудового розслідування утвердилася тенденція сприймати сам факт складання обвинувального акта як підтвердження доведеності вини. Такий підхід трансформує акт із процесуального документа в інструмент формування громадської думки та створює ризик підміни презумпції невинуватості припущеннями обвинувачення.
Трансформація українського партійного поля демонструє не стільки еволюцію політичної конкуренції, скільки еволюцію самої функцій держави, від пасивного реєстратора, що лише легітимізував партії, до активної регулятора політичного простору.
Правозастосовна практика демонструє загрозливу тенденцію до ретроспективної криміналізації господарських відносин, які протягом тривалого часу вважалися легітимними та здійснювалися у повній відповідності до регуляторних норм. В рамках цієї тенденції, правомірна діяльність суб’єктів господарювання перекваліфіковується на «створення видимості законності», де суб’єктивна інтерпретація слідства підміняє собою об’єктивні критерії складу злочину.МЗС щодня витрачає $14,1 тис. на юридичних радників
Витрати на зовнішніх юридичних радників зі Сполучених Штатів Америки, які залучаються Кабінетом Міністрів України по лінії Міністерства закордонних справ, суттєво перевищують зарплатний фонд штатних юристів цього органу.
Про це свідчить інформація, викладена у листі МЗС від 04.04.2023 №72/13-091-38012 (є в розпорядженні редакції), надісланий у відповідь на запит адвоката Володимира Богатиря щодо юридичних радників, які залучались Урядом України у 2019 – 2023 роках.
Згідно із документом, МЗС у період з 2019 по 2022 рік було укладено договори про закупівлю юридичних послуг з юридичною фірмою зі Сполучених Штатів Америки «Covington & Burling LLP».
За цими договорами юрфірма зобов’язується надати МЗС юридичні послуги щодо захисту прав та інтересів України під час розв’язання міжнародних спорів за участю України та інших суб’єктів міжнародного права.
Наразі йдеться про консультування та представництво у таких провадженнях:
- у справі за позовом України проти Російської Федерації, поданим 16 січня 2017 року до Міжнародного суду ООН (про притягнення РФ до відповідальності за вчинення актів тероризму і дискримінації протягом її незаконної агресії проти України);
- арбітражне провадження проти Російської Федерації, ініційоване Україною 16 вересня 2016 року відповідно до Частини XV Конвенції ООН з морського права 1982 року (про захист прав як прибережної держави в прилеглих до Криму морських зонах в Чорному морі, Азовському морі та Керченській протоці);
- арбітражне провадження проти Російської
Федерації, ініційоване Україною 31 березня 2019 року відповідно до Частини XV Конвенції ООН з морського права 1982 року;
- врегулювання спорів в рамках Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації про заохочення та взаємний захист інвестицій 1998 року;
- у справі за позовом у Високому суді Лондона компанії «Law Debenture Trust Corporation P.L.C.» (представляє інтереси Росії) проти України від 17 лютого 2016 року (щодо єврооблігацій України на $3 млрд, випущених у 2013 році на користь Росії).
Крім того, договором передбачена можливість надання послуг і в інших провадженнях, якщо у цьому виникне необхідність.
«Цікавим фактом є те, що ця американська юридична фірма є й лобістською компанією. Зокрема на сайті Міністерства юстиції США в публічному доступі розміщена інформація про лобістів відповідно до Закону «Про реєстрацію іноземних агентів» (Foreign Agents Registration Act) та Закону «Про лобіювання» (Lobbying Disclosure Act) - звернув увагу В.Богатир. - І саме ця фірма, яка протягом останніх кількох років надає правову допомогу українському Уряду, а у 2008 році реєструвалася як лобіст української компанії System Capital Management. Останній надавалася допомога із розірвання контракту з Урядом України, що був пов’язаний із дослідженням Чорного моря. І, оскільки наша держава тоді виступала як опонент, сьогоднішня активність може свідчити про потенційний конфлікт інтересів. Утім, ця тема заслуговує на окреме дослідження».
Згідно із договорами в останні роки МЗС сплачує «Covington & Burling LLP» фактично надані юридичні послуги, а також відшкодовує інші витрати (переклад, копіювання, поштові та телефонні послуги, витрати на відрядження тощо) в межах граничної вартості витрат на кожен календарний рік.
«У бізнесі це цілком нормальна практика, яка економить кошти власника, - пояснює В.Богатир. - Суб’єкти господарювання мають штатних юристів, які вирішують поточні правові питання діяльності.
А для розв’язання складних проблем повʼязаних із застосуванням іноземного права, що виходять за рамки звичайної роботи, залучають зовнішніх консультантів. Оскільки вони мають спеціалізовані ресурси і кваліфікацію».
Для представництва інтересів міністерства в судах України МЗС не залучає адвокатів. Виконання цього завдання забезпечують посадові особи юридичної служби апарату міністерства. Штатним розписом МЗС в останні роки передбачено 38 посад юристів: 23 – у Департаменті міжнародного права і 15 – у Юридичному управлінні.
Згідно з наданою офіційною інформацією, гранична вартість витрат МЗС на зовнішніх юридичних консультантів становила:
2019 рік – $6,115 млн. (тут і далі без ПДВ);
2020 – $5,45 млн.;
2021 – $7,55 млн.;
2022 – $1,55 млн.;
2023 – закупівля юридичних послуг ще не здійснювалася.
Отже, за останні повні чотири роки, на зовнішніх консультантів МЗС було виділено 20 млн. 665 тис. доларів США. Це в середньому 5,17 млн. на рік або близько 14,1 тис. щодня.
«Якщо порівняти наведені цифри, можна дійти висновку, що МЗС планує значно більші витрати на консультантів, аніж платить власним юристам. Адже навряд щоденна сукупна зарплата 38-и юристів міністерства сягає 14-и тисяч доларів США, - вважає адвокат. - Зрозуміло, що питання, які сьогодні вирішуються на міжнародній арені, є набагато складнішими і важливішими, ніж спори з працівниками у національних судах. Разом із тим, саме МЗС формує та реалізує державну політику у сфері зовнішніх зносин. І одним із перших його завдань є захист національних інтересів України у цій сфері. Оскільки справи міністерства (судячи з найменування) знаходяться за кордоном, очевидно Департамент міжнародного права мав би перейматися правовими аспектами цього напряму діяльності».
Довідково: відповідно до п.4 Положення про МЗС (постанова Кабміну від 30.04.2016 №284) однією із функцій міністерства є здійснення захисту прав та інтересів України під час вирішення міжнародних спорів за участю України та інших суб’єктів міжнародного права.