21 листопада, Вольфсон коледж Оксфордського університету зібрав провідних науковців, арбітрів та юристів-практиків із ключових арбітражних юрисдикцій світу на IX Oxford Arbitration Day.
Ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості.
Заслужений юрист України та адвокат Володимир Богатир вважає, що ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості
Ініціатива НАБУ, що передбачає обмеження прав власності на підприємства за рішенням Директора НАБУ та без необхідності судового розгляду, суперечить не лише Конституції, а й Кримінальному процесуальному кодексу України, який послідовно забезпечує судовий контроль.
Вантажний рухомий склад залізничного транспорту становить критичну інфраструктурну компоненту національної економіки, визначаючи пропускну спроможність логістичних ланцюгів і обсяги торгівельних операцій. Аналіз динаміки змін парку вагонів у 2014-2024 роках вказує на значні диспропорції у його складі. Докладніше – в колонці Володимира Богатира.
Обвинувальний акт у кримінальному процесі не є ані вироком, ані доказом вини, його єдина функція – процесуально окреслити межі обвинувачення. За вимогами ст. 291 КПК України він має містити виклад фактичних обставин, які підтверджуються належними доказами, що є у матеріалах справи. Але у практиці органів досудового розслідування утвердилася тенденція сприймати сам факт складання обвинувального акта як підтвердження доведеності вини. Такий підхід трансформує акт із процесуального документа в інструмент формування громадської думки та створює ризик підміни презумпції невинуватості припущеннями обвинувачення.
Трансформація українського партійного поля демонструє не стільки еволюцію політичної конкуренції, скільки еволюцію самої функцій держави, від пасивного реєстратора, що лише легітимізував партії, до активної регулятора політичного простору.
Правозастосовна практика демонструє загрозливу тенденцію до ретроспективної криміналізації господарських відносин, які протягом тривалого часу вважалися легітимними та здійснювалися у повній відповідності до регуляторних норм. В рамках цієї тенденції, правомірна діяльність суб’єктів господарювання перекваліфіковується на «створення видимості законності», де суб’єктивна інтерпретація слідства підміняє собою об’єктивні критерії складу злочину.
Верховний Суд за касаційними скаргами, розглянутими протягом 2020 - 2023 (включно із березнем) років, скасував більше ніж половину судових рішень, ухвалених Вищим антикорупційним судом.
Відповідні дані навів Департамент аналітичної та правової роботи Верховного Суду у відповідь на запит Заслуженого юриста України Володимира Богатиря (лист ВС від 29.03.2023 №97/0/18-23 є у розпорядженні редакції).
Оскільки ВАКС розпочав роботу у вересні 2019-го, того року ВС не встиг розглянути по суті жодного провадження.
Але, починаючи з 2020 року і до цього часу, відповідно до даних автоматизованої системи діловодства Верховного Суду, усього було винесено 55 рішень. З них без змін було залишено 26 рішень ВАКС, змінено – 1 рішення; скасовано – 28 (повні дані наведено у таблиці).
«Ситуацію, коли найвищий судовий орган скасовує половину судових рішень, не можна вважати прийнятною. Аби зрозуміти масштаб проблеми, варто зауважити, що, наприклад, для суддів районних судів нормою вважається цифра близько 1% скасованих рішень, - прокоментував відповідь ВС на свій запит В. Богатир. – Надвеликий показник «браку» у роботі пересічного судді зазвичай викликає питання в разі його переведення або при кваліфікаційних процедурах. А скасування половини рішень однозначно б призвело до ініціювання звільнення».
«За таких умов виникає діалектичне запитання, - говорить юрист. - Або корумпований Верховний Суд скасовує справедливі рішення ВАКС (про що неможливо навіть помислити після реформ та перетворень), або касаційна інстанція виправляє непрофесійні та протизаконні рішення, ухвалені спеціалізованим судом (що також мало б бути малоймовірним, зважаючи на начебто ретельний добір суддів). Отже, постає одвічне питання хто винен і що робити? В новостворених судах виявився об’єктивний діалектичний зв'язок і спадкоємність між тим, що заперечувалось і задля чого проводились реформи та власне результатами самих реформ. На превеликий жаль процес становлення новостворених судів пройшов певне коло і вийшов на результат попередників».
Нагадаємо, основними завданнями Вищого антикорупційного суду є:
-
здійснення правосуддя з метою захисту особи, суспільства та держави від корупційних і пов’язаних із ними кримінальних правопорушень та судового контролю за досудовим розслідуванням цих кримінальних правопорушень, дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні;
-
вирішення питання про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави у випадках, передбачених законом, у порядку цивільного судочинства;
-
здійснення правосуддя у справах про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону «Про санкції», у порядку адміністративного судочинства.