
Згідно з інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проведено державну реєстрацію юридичної особи під назвою Київський міський окружний адміністративний суд.
Про це листом від 16.03.2023 повідомили у Державній судовій адміністрації України у відповідь на запит адвоката Володимира Богатиря (текст є у розпорядженні видання «Закон і Бізнес»).
Реєстрацію КМОАС здійснено 28 лютого під номером запису: 1000701020000097956.
Місцезнаходження юридичної особи: вул. Липська, буд. 18/5, м. Київ, 01601, Україна (це офіційна адреса самої Державної судової адміністрації).
Офіційні контакти для зв'язку: тел.: +380 (44) 277 76 21, Ten adres pocztowy jest chroniony przed spamowaniem. Aby go zobaczyć, konieczne jest włączenie w przeglądarce obsługi JavaScript..
Також повідомляється, що 21 лютого ДСАУ було прийнято рішення про призначення тимчасово виконуючим обов'язки керівника апарату Київського міського окружного адміністративного суду Оленченко Наталію Миколаївну.
У зв’язку із цим чиновники пояснили, що згідно із ч. 4 ст. 87 Цивільного кодексу юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. Водночас, ч.ч. 5 – 6 ст. 147 Закону «Про судоустрій та статус суддів» передбачено, що для здійснення дій щодо реєстрації новоутвореного суду як юридичної особи, забезпечення необхідних дій для належного початку його роботи та представництва такого суду як органу державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами Державна судова адміністрація України приймає рішення про призначення тимчасово виконуючого обов'язки керівника апарату новоутвореного суду. Останній здійснює ці повноваження до моменту призначення, обрання чи переведення на посаду судді такого суду щонайменше одного судді та продовжує здійснювати виконання обов'язків керівника апарату суду до призначення відповідного керівника апарату суду згідно з процедурами.
Нагадаємо, Законом від 13.12.2022 № 2825-IX, який набрав чинності 15 грудня, був ліквідований Окружний адміністративний суд м.Києва. Одночасно тим же законом було утворено КМОАС із місцезнаходженням у столиці. З дня початку роботи КМОАС до нього повинні бути передані усі справи зі юрисдикцією міста Києва, які на перехідний період тимчасово повинні розглядатися в Київському окружному адміністративному суді.
Але відведений на передачу справ з ОАСК в КОАС десятиденний строк сплив ще 26 грудня 2022 року.
Голова Верховного Суду Всеволод Князєв дав невтішний прогноз стосовно передачі судових справ: «Пропускна спроможність канцелярії Київського окружного адміністративного суду (якщо вони будуть займатися тільки цим питанням) становить близько 100—200 справ на день. Якщо порахувати: 100-200 на день, 3-4 тисячі на місяць. Це означає, що передача шістдесяти тисяч справ розтягнеться на роки», - сказав він.
Сам В.Богатир переконаний, що ліквідація ОАСК і утворення нового суду спричинить глобальні порушення прав українців на справедливий суд. Докладніше про це читайте у його статті «Адміністративний колапс».

21 листопада, Вольфсон коледж Оксфордського університету зібрав провідних науковців, арбітрів та юристів-практиків із ключових арбітражних юрисдикцій світу на IX Oxford Arbitration Day.
Ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості.
Заслужений юрист України та адвокат Володимир Богатир вважає, що ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості
Трансформація українського партійного поля демонструє не стільки еволюцію політичної конкуренції, скільки еволюцію самої функцій держави, від пасивного реєстратора, що лише легітимізував партії, до активної регулятора політичного простору.
Правозастосовна практика демонструє загрозливу тенденцію до ретроспективної криміналізації господарських відносин, які протягом тривалого часу вважалися легітимними та здійснювалися у повній відповідності до регуляторних норм. В рамках цієї тенденції, правомірна діяльність суб’єктів господарювання перекваліфіковується на «створення видимості законності», де суб’єктивна інтерпретація слідства підміняє собою об’єктивні критерії складу злочину.