• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

Wiadomości i publikacje

Пів мільярда на іноземних радників: у яких спорах Україна захищає свої інтереси

У 2025 році Міністерство юстиції супроводжувало 24 справи у закордонних юрисдикціях і витратило на іноземних юридичних радників понад $12,6 млн (≈ 531,5 млн грн) із закладених 554,3 млн грн. За цими сумами — різні типи спорів, країни, суди та арбітражі.

Więcej…
У фокусі CAD-2026 — виконання арбітражних рішень, публічний порядок і ШІ

Сьогодні, 15 травня, у Лімасолі проходить четвертий Cyprus Arbitration Day — міжнародний форум, присвячений актуальним питанням комерційного та інвестиційного арбітражу.

Więcej…
Цивільний кодекс у “турборежимі”: чому експерти б’ють на сполох

Підтриманий у першому читанні законопроєкт №15150, який передбачає масштабне оновлення Цивільного кодексу, вже викликав активну дискусію серед правників. За оцінкою адвоката, Заслуженого юриста України Володимира Богатиря, документ має як потенціал для модернізації правової системи, так і суттєві ризики для її стабільності.

Więcej…
Гарантовано, але не виплачено: Мільярди, не отримані вкладниками

Система гарантування вкладів покликана забезпечити вкладникові банку, який виводиться з ринку, швидке та зрозуміле повернення коштів.

Więcej…
Понад гарантію: Що залишається вкладнику банку в ліквідаційній процедурі?

Закон розмежовує гарантоване відшкодування вкладу і вимоги кредитора до банку, що ліквідується. Поки йдеться про суму в межах гарантії, вкладник має право на виплату від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Якщо розмір перевищено – вкладник переходить у звичайну категорію кредиторів.

Więcej…
Ліквідація банків: Як винятки розтяглися на десятиліття

Закон визначає ліквідацію банку як обмежену в часі процедуру. Однак на практиці встановлені строки продовжуються настільки, що ліквідація розтягується на десятиліття. 

Więcej…
У фокусі суспільної уваги

Антикорупційний контроль системи ТЦК крізь призму результатів перевірок та моніторингу НАЗК

Więcej…
Збагачення в тіні мобілізації

З березня 2022-го по жовтень 2023-го антикорупційний контроль над декларантами ТЦК та СП був законодавчо заморожений. Після відновлення — 36 завершених перевірок, десятки виявлених порушень, задокументовані схеми на мільйони гривень. І жодного судового позову про цивільну конфіскацію за результатами повних перевірок. Ці дані вперше стали публічними завдяки запиту на доступ до публічної інформації.

Więcej…
Громадянство воєнного часу

Як змінилися правила і динаміка указів Президента

Więcej…
Таємниця слідства як спосіб приховати проблеми у використанні державних ресурсів

Державний аудит покликаний виявляти порушення у сфері використання публічних ресурсів. Але якщо щоразу після цього аудиторські матеріали опиняються у слідчого й зникають із публічного доступу, постає питання: чи не стала таємниця досудового розслідування зручним прикриттям для непублічності самого державного контролю?

Więcej…

Kontakty

+38 (044) 363 77 22
Ten adres pocztowy jest chroniony przed spamowaniem. Aby go zobaczyć, konieczne jest włączenie w przeglądarce obsługi JavaScript.
 

Adres pocztowy:
Kancelaria Adwokacka «Bogatyr i Partnerzy»
01024, Ukraina,
Kijów-24, skrytka poczt. 770

Схоже, колишній керівник Національного банку України Кирило Шевченко, якого місяць тому звинуватили у вчиненні злочину і звільнили з посади, досі має допуск до державної таємниці.

Про це свідчить відповідь Служби безпеки України від 02.11.2022 на запит адвоката Володимира Богатиря, копія якої є у розпорядженні видання «Закон і Бізнес».

Згідно із документом К.Шевченку був наданий допуск до державної таємниці за «формою 1» 28 липня 2020 року, тобто, через 12 днів після призначення на посаду. Проте даних щодо скасування допуску наразі немає.

Нагадаємо, відповідно до Закону «Про державну таємницю», залежно від ступеня секретності інформації встановлюються декілька форм допуску до державної таємниці. Форма 1 передбачає допуск найвищого рівня - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності «особливої важливості», «цілком таємно» та «таємно». Термін дії допуску встановлено 5 років, тобто у випадку ексчиновника - до липня 2025 року.

У відомстві звертають увагу на те, що безпосередній доступ до держтаємниці надається працівникові посадовою особою адміністрації за місцем роботи. Обмеження прав особи у зв’язку з допуском та доступом до державної таємниці полягають у тому, що така особа, якщо вона була реально обізнана з секретними відомостями, обмежується у праві виїзду на постійне проживання в іноземну державу до розсекречування таких відомостей, але не більше як на 5 років з часу припинення діяльності, пов’язаної з державною таємницею. На таку особу також поширюються обмеження свободи інформаційної діяльності.

6 жовтня Верховна Рада звільнила Кирила Шевченка з посади голови НБУ. У ці ж дні йому було повідомлено про підозру через завдання збитків в сумі понад 206 млн гривень керівництвом Укргазбанку. Пізніше

Президент своїм Указом виключив ексбанкіра зі складу Ради національної безпеки і оборони України. Але, судячи з інформації від СБУ, допуск К.Шевченку до держтаємниці досі не скасовано.

«Слід розрізняти допуск до державної таємниці та доступ до такої інформації. Наявність першого ще не означає, що особа має реальну можливість знайомитись із державними секретами, - зауважив у коментарі «Закон і Бізнес» В.Богатир. – Але така неквапливість у режимних питаннях захисту охоронюваної державою інформації може свідчити про політичну основу самої кримінальної справи проти банкіра, яка ймовірно була використана як інструмент забезпечення «мирних» кадрових змін у Нацбанку при фактичній наявності якогось внутрішнього конфлікту. У такому випадку наявність або відсутність допуску до державної таємниці вже не має принципового значення».

Також адвокат наводить паралелі з іншою головою НБУ Валерією Гонтаревою, стосовно якої також відкривались кримінальні провадження. «Зрештою парламент звільнив її з посади у березні 2018 року, а допуску до державної таємниці її позбавили у вересні, тобто лише через пів року».

Нагадаємо, також нещодавно Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили голові Рахункової палати, народному депутату VIII скликання Валерію Пацкану про підозру у незаконному одержанні 117,65 тис. грн компенсації за житло.

https://zib.com.ua

FaLang translation system by Faboba