• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

Wiadomości i publikacje

ОАСК і КОАС відзначили перший «ювілей» провалу завдання ВР

Станом на 27 січня ліквідований Окружний адміністративний суд міста Києва продовжує передавати справи, що перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду.

Więcej…
КМОАС досі не створений, - ДСАУ

Минуло більше місяця від дня ліквідації Окружного адміністративного суду м. Києва. Але його наступник – Київський міський окружний адміністративний суд – досі не зареєстрований як юридична особа.

Więcej…
Адміністративний колапс або Як «перемога» над ОАСК спричинить глобальні порушення прав українців на справедливий суд

За українськими традиціями реформування, коли немає можливості позбутися неугодного керівника, ліквідують усю установу. Вартість для бюджету і негативні наслідки у розрахунок здебільшого не беруться. Так сталося з Окружним адміністративним судом м. Києва.

Więcej…
АДМІНІСТРАТИВНИЙ КОЛАПС: ЯК «ПЕРЕМОГА» НАД ОАСК СПРИЧИНИТЬ ГЛОБАЛЬНІ ПОРУШЕННЯ ПРАВ УКРАЇНЦІВ НА СПРАВЕДЛИВИЙ СУД

За українськими традиціями реформування, коли немає можливості позбутися неугодного керівника, ліквідують усю установу. Вартість для бюджету і негативні наслідки до уваги, як правило, не беруться. Так сталося з Окружним адміністративним судом м.Києва.

Więcej…
Адміністративний колапс або Як «перемога» над ОАСК спричинить глобальні порушення прав українців на справедливий суд

10 років потрібно Європейському суду з прав людини для того, аби винести рішення в усіх справах, які зараз там перебувають на розгляді. І це за умови, що нові заяви Суд більше не прийматиме.Станом на 30.11.2022 в ЄСПЛ знаходилось 10600 справ проти України.

Więcej…
Що не так з держтаємницею в США та Україні

У США – черговий скандал із секретними документами. Конфіденційні папери часів адміністрації Барака Обами виявили в гаражі будинку чинного президента Джо Байдена у Вілмінгтоні (Делавер). Наразі правоохоронці намагаються встановити, хто мав до них доступ.

Więcej…
Про вибіркову розумність або Чому ЄСПЛ перестав бути для України останньою надією на справедливість

Рішення ЄСПЛ за скаргами двох колишніх суддів КС не назвеш дивним або неочікуваним. Не викликає особливої цікавості й мотивація. Навряд його часто цитуватимуть у Страсбурзі. Втім, кілька висновків з цієї справи для України можна зробити.

Więcej…
Про вибіркову розумність, або чому ЄСПЛ перестав бути для України останньою надією на справедливість

Рішення Європейського суду з прав людини за скаргами двох колишніх суддів Конституційного Суду України не назвеш дивним або неочікуваним. Не викликає особливої цікавості й мотивація. Навряд його часто цитуватимуть у Страсбурзі. Втім, кілька висновків з цієї справи для України можна зробити.

Więcej…
ЧОМУ ЄСПЛ ПЕРЕСТАВ БУТИ ДЛЯ УКРАЇНИ ОСТАННЬОЮ НАДІЄЮ НА СПРАВЕДЛИВІСТЬ

10 років потрібно Європейському суду з прав людини для того, аби винести рішення в усіх справах, які зараз там перебувають на розгляді. І це за умови, що нові заяви Суд більше не прийматиме.Станом на 30.11.2022 в ЄСПЛ знаходилось 10600 справ проти України.

Więcej…
В Укртрансбезпеці підтвердили зловживання системою Шлях

З березня 2022 року в Україні діє система «Шлях», через яку чоловіки призовного віку, що перевозять гуманітарну допомогу або медичні вантажі, можуть перетинати кордон. Втім, ця система також використовується ухилянтами.

Więcej…

Kontakty

+38 (044) 363 77 22
Ten adres pocztowy jest chroniony przed spamowaniem. Aby go zobaczyć, konieczne jest włączenie w przeglądarce obsługi JavaScript.
 

Adres pocztowy:
Kancelaria Adwokacka «Bogatyr i Partnerzy»
01024, Ukraina,
Kijów-24, skrytka poczt. 770

Аби забезпечити прозорість та відкритість суб'єктів владних повноважень в Україні у 2011 році було створено механізм реалізації права кожного на доступ до публічної інформації. Втім схоже, що чиновники досі не розуміють його змісту.

Прості запитання

Згідно із положеннями ст. ст. 14, 15, Закону «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації, якими є усі державні органи та органи місцевого самоврядування, зобов'язані систематично вести облік запитів на інформацію, а також оприлюднювати інформацію про систему обліку, види інформації, яку зберігає такий розпорядник та систему обліку, види інформації, якою володіє суб'єкт владних повноважень.

Досліджуючи проблеми реалізації закону на практиці, ми запитали розпорядників про систему її обліку, а також попросили кожного надати інформацію про найбільш поширені напрями та документи, за якими надходили інформаційні запити, в період з 2014 року по теперішній час.

Як ми вже зазначали, у Держаудитслужбі вирішили під час воєнного стану обмежити доступ до системи обліку публічної інформації. Хоча профільний закон не зазнав жодних змін.

А от у Києві взагалі по-різному ставляться до розуміння сутності самої публічної інформації. Фактично з-під одного керівника виходять діаметрально протилежні позиції, що свідчить про “плюралізм” думок стосовно прозорості та відкритості в межах одного даху.

Так, у Київській міській раді нам відмовили у задоволенні запиту. Посилаючись на Порядок складення та подання запитів на публічну інформацію, розпорядником якої є КМР, трьома столичними клерками було складено акт про невідповідність звернення вимогам запиту на інформацію. Документ підписав четвертий чиновник - заступник міського голови.

Стабільний інтерес до землі і забудови

Виконавчий орган КМР – Київська міська державна адміністрація у відповіді (лист №040-254 від 25.08.2022) послався на своє розпорядження від 12.03.2013 № 304 «Про інформаційно-телекомунікаційну систему «Єдиний вебпортал територіальної громади міста Києва». У КМДА пояснили, що система обліку публічної інформації є модулем вебпорталу, де фіксується інформація про документи, що містять публічну інформацію.

Також вони відзначили, що при створенні звітів про опрацювання запитів на інформацію закон їх не зобов’язує визначати найбільш запитувані теми або найбільш запитувані документи, але ж надали узагальнену за чотири роки інформацію щодо тем та кількості запитів, опрацьованих в Управлінні інформаційного забезпечення Апарату.

Так, згідно з офіційними даними, найбільший інтерес становили питання:

2018:

  1. Земельні питання – 994 запити

  2. Містобудування та архітектура – 675

  3. Транспортна інфраструктура – 439

  4. Комунальна власність – 258

  5. Житлово-комунальна інфраструктура – 250

2019:

  1. Земельні питання – 1181 запит

  2. Містобудування та архітектура – 660

  3. Архітектурно-будівельний контроль – 462

  4. Транспортна інфраструктура – 353

  5. Охорона культурної спадщини – 228

2020:

  1. Містобудування та архітектура – 2441 запит

  2. Земельні питання – 1959

  3. Надання розпоряджень Київської міської державної адміністрації, Київського міського голови – 1434

  4. Архітектурно-будівельний контроль – 1346

  5. Транспортна інфраструктура – 902

2021:

  1. Земельні питання – 1981 запит

  2. Містобудування та архітектура – 1834

  3. Надання розпоряджень Київської міської державної адміністрації, Київського міського голови – 1071

  4. Транспортна інфраструктура - 716

Якщо скласти разом цифри стосовно найбільшого інтересу, виходить, що чиновники КМДА кожен робочий день року відповідають на дванадцять (sic!!!) запитів стосовно землі та забудов. Власне можливо саме тому у Київській міській раді особливо і не хотіли звітувати про інтерес громадян до цих вельми дорогих і не дуже прозорих тем.

Тим, хто цікавиться столичним життям, також буде корисно переглянути звіти про опрацювання запитів на інформацію, які щомісяця публікуються на Офіційному порталі Києва.

https://novosti.politeka.net

FaLang translation system by Faboba