• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

Wiadomości i publikacje

Пів мільярда на іноземних радників: у яких спорах Україна захищає свої інтереси

У 2025 році Міністерство юстиції супроводжувало 24 справи у закордонних юрисдикціях і витратило на іноземних юридичних радників понад $12,6 млн (≈ 531,5 млн грн) із закладених 554,3 млн грн. За цими сумами — різні типи спорів, країни, суди та арбітражі.

Więcej…
У фокусі CAD-2026 — виконання арбітражних рішень, публічний порядок і ШІ

Сьогодні, 15 травня, у Лімасолі проходить четвертий Cyprus Arbitration Day — міжнародний форум, присвячений актуальним питанням комерційного та інвестиційного арбітражу.

Więcej…
Цивільний кодекс у “турборежимі”: чому експерти б’ють на сполох

Підтриманий у першому читанні законопроєкт №15150, який передбачає масштабне оновлення Цивільного кодексу, вже викликав активну дискусію серед правників. За оцінкою адвоката, Заслуженого юриста України Володимира Богатиря, документ має як потенціал для модернізації правової системи, так і суттєві ризики для її стабільності.

Więcej…
Гарантовано, але не виплачено: Мільярди, не отримані вкладниками

Система гарантування вкладів покликана забезпечити вкладникові банку, який виводиться з ринку, швидке та зрозуміле повернення коштів.

Więcej…
Понад гарантію: Що залишається вкладнику банку в ліквідаційній процедурі?

Закон розмежовує гарантоване відшкодування вкладу і вимоги кредитора до банку, що ліквідується. Поки йдеться про суму в межах гарантії, вкладник має право на виплату від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Якщо розмір перевищено – вкладник переходить у звичайну категорію кредиторів.

Więcej…
Ліквідація банків: Як винятки розтяглися на десятиліття

Закон визначає ліквідацію банку як обмежену в часі процедуру. Однак на практиці встановлені строки продовжуються настільки, що ліквідація розтягується на десятиліття. 

Więcej…
У фокусі суспільної уваги

Антикорупційний контроль системи ТЦК крізь призму результатів перевірок та моніторингу НАЗК

Więcej…
Збагачення в тіні мобілізації

З березня 2022-го по жовтень 2023-го антикорупційний контроль над декларантами ТЦК та СП був законодавчо заморожений. Після відновлення — 36 завершених перевірок, десятки виявлених порушень, задокументовані схеми на мільйони гривень. І жодного судового позову про цивільну конфіскацію за результатами повних перевірок. Ці дані вперше стали публічними завдяки запиту на доступ до публічної інформації.

Więcej…
Громадянство воєнного часу

Як змінилися правила і динаміка указів Президента

Więcej…
Таємниця слідства як спосіб приховати проблеми у використанні державних ресурсів

Державний аудит покликаний виявляти порушення у сфері використання публічних ресурсів. Але якщо щоразу після цього аудиторські матеріали опиняються у слідчого й зникають із публічного доступу, постає питання: чи не стала таємниця досудового розслідування зручним прикриттям для непублічності самого державного контролю?

Więcej…

Kontakty

+38 (044) 363 77 22
Ten adres pocztowy jest chroniony przed spamowaniem. Aby go zobaczyć, konieczne jest włączenie w przeglądarce obsługi JavaScript.
 

Adres pocztowy:
Kancelaria Adwokacka «Bogatyr i Partnerzy»
01024, Ukraina,
Kijów-24, skrytka poczt. 770

Окремі державні органи, посилаючись на воєнний стан, почали обмежувати доступ до публічної інформації. Ми вирішили розглянути норми закону про доступ до такої інформації та їх практичне втілення крізь призму типових запитів громадян. Для цього направили листи міністерствам та іншими центральним органам виконавчої влади. Зміст відповідей будемо публікувати по мірі їх надходження. У фокусі першого матеріалу – Державна аудиторська служба.

Система обліку
Нагадаємо, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Закон «Про доступ до публічної інформації», серед іншого, зобов’язує державні органи, які і є такими розпорядниками, оприлюднювати інформацію про систему обліку, види інформації, що зберігається. Така інформація також вважається такою, що відображає діяльність суб’єкта владних повноважень (п.п. 5, 11 ч. 1 ст. 15). У державному органі навіть має бути створений окремий підрозділ або визначена посадова особа з питань доступу до публічної інформації, що серед іншого відповідальна за систематизацію та оприлюднення інформації, передбаченої профільним законом (ст. 16).

На виконання п. 2 ст. 18 Закону доступ до системи обліку забезпечується шляхом оприлюднення на офіційних вебсайтах суб’єктів владних повноважень такої інформації, а в разі їх відсутності – в інший прийнятний спосіб та шляхом надання доступу до системи за запитами.

Але на наше прохання надати інформацію про систему обліку публічної інформації, яку зберігає, як її розпорядник Державна аудиторська служба України, чиновники відповіли (лист від 02.09.2022 №001200-16/6770-2022), що така система дійсно розміщена в тематичному підрозділі «Доступ до публічної інформації» їхнього офіційного сайту. Проте, доступ до цього підрозділу на період дії воєнного стану тимчасово обмежено.

Тут варто нагадати, що попри війну, положення Закону «Про доступ до публічної інформації» не зазнали жодних змін. Відтак, вони мають виконуватися в повному обсязі.

Тож обов’язок публікувати певні види інформації, зокрема, щодо системи обліку, також залишився. Будь-які обмеження допускаються лише за сукупністю трьох умов, наведених у ч. 2 ст. 6:

1. Мета . Обмеження можливе лише  задля цілей, закріплених у Конституції (зокрема, інтереси національної безпеки, територіальної цілісності, громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам).
2. Імовірність шкоди . Розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам.
3. Баланс інтересів . Шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Чи проходили у Держаудитслужбі цей «трискладовий тест» - відповісти наразі складно. Можливо там банально скористалися введеним у країні воєнним станом.

Стабільна цікавість

Тим не менш, чиновники все ж поділилися інформацію щодо найбільш поширених напрямів запитів на публічну інформацію та найбільш запитуваних документів. У відомстві говорять, що тематика залишається незмінною протягом багатьох років.

Так, найпоширенішими напрямками запитів на публічну інформацію є:

результати державного фінансового контролю;
інформація про фізичну особу;
статистична інформація;
правова інформація;
питання, пов’язані із забезпеченням організації роботи органів державного фінансового контролю.

А найбільш запитуваними документами є:

акти ревізій, аудиторські звіти та інші результати заходів державного фінансового контролю;
довідки, накази та інша інформація про фізичних осіб;
положення про структурні підрозділи Держаудитслужби, нормативно-правові акти, що регламентують діяльність держоргану.

Оскільки питання доступу до публічної інформації сьогодні залишаються предметом широкої суспільної дискусії та численних публікацій в засобах масової інформації, у наступних матеріалах ми розглянемо інші аспекти практичного втілення існуючих механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

https://jurliga.ligazakon.net

FaLang translation system by Faboba