Пересічні українці та правоохоронці сприймають повідомлення особі про підозру як розкриття злочину, а застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою — як покарання. Тож потрапляння когось до списків Інтерполу також примушує всіх забути про презумпцію невинуватості. Але насправді усе не так сумно.
Міністерство юстиції України, хоча і складається переважно з юристів, для супроводження судових суперечок за кордоном (як і інші державні органи) залучає іноземних консультантів. Ті, аби зрозуміти нашу специфіку, винаймають українські юридичні фірми. Як працює ця система і скільки вона коштує державному бюджету?
Юридичні радники для проектів Мін’юсту: хто вони, скільки коштують
Витрати на зовнішніх юридичних радників зі Сполучених Штатів Америки, які залучаються Кабінетом Міністрів України по лінії Міністерства закордонних справ, суттєво перевищують зарплатний фонд штатних юристів цього органу. Про це свідчить інформація, викладена у листі МЗС від 04.04.2023 №72/13-091-38012 (є в розпорядженні редакції), надісланий у відповідь на запит адвоката Володимира Богатиря щодо юридичних радників, які залучались урядом України у 2019-2023 роках.
Абсолютні цифри, зібрані за підсумками року, говорять про зміст роботи державного органу набагато більше, ніж сотні випущених релізів про проведені заходи, підписані меморандуми, затверджені плани розвитку і красномовні заяви керівництва. Тож, аби сформувати уявлення про наслідки антикорупційної реформи, ми попросили у ВАКС окремі показники.
24 січня Європейський Союз і ще 16 членів СОТ, включаючи Китай і Бразилію, анонсували створення паралельного суду в межах СОТ без США. У документі, опублікованому на сайті Єврокоамісії, вказується, що ця домовленість є заходом у відповідь на випадок непередбачених обставин і буде застосовуватися тільки до тих пір, поки Апеляційний орган СОТ знову не почне функціонувати.
Міжнародний адвокат Володимир Богатир прокоментував Mind, що заява ЄК носить абсолютно обґрунтований характер в умовах з одного боку Угоду про Brexit знайшло форму британського закону, а з іншого Адміністрація Президента США заблокувала призначення суддів в Апеляційний орган СОТ, залишаючи країну без платформи для вирішення своїх торгових суперечок.
«Фактично, США протиставляють свої інтереси іншим членам СОТ і демонструють не готовність підтримувати пропагований ними раніше принцип «верховенства права» в міжнародній торгівлі, яка в свою чергу обтяжена останнім часом все більшою кількістю скандалів і воїн, в які залучені Сполучені Штати. Нагадаю, що раніше США піддавали критиці апеляційний орган Світової організації торгівлі, не дивлячись на те, що самі делегували туди членів», – розповів він.
Триваюча політика США щодо побудови однополярного світу, говорить Бондар, не влаштовує ЄС, Китай, Швейцарію, Австралію, Бразилію, Канаду, Чилі, Колумбію, Коста-Ріку, Гватемалу, Республіки Корея, Мексики, Нової Зеландії, Норвегії, Панами, Сінгапуру та Уругвай. Мабуть така політика йде також і в розріз з інтересами інших країн, проте вони не можуть в силу геополітичних обставин відкрито виступити проти США. Це перш за все країни Східної Європи. Прибалтійські країни, Польща і Україна сьогодні занадто сильно залежні від США як в економічному, так і військово-політичному аспектах, розповів адвокат.
Він також не виключає, що ймовірний вихід Сполучених Штатів з СОТ може спричинити ліквідацію цієї організації.
https://mind.ua/news/20207116-es-stvoryue-novij-sud-u-ramkah-sot-shchob-obijti-blokadu-ssha-ekspert