• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

Wiadomości i publikacje

Офіційно: дев’ять з десяти суддів ВАКС – безхатченки

Коли в Україні запрацював Вищий антикорупційний суд, служителям Феміди, які не мали житла у столиці, досить швидко придбали службові квартири та видали ордери на вселення. Таких виявилося 34 з 38-ми новопризначених суддів першої інстанції та Апеляційної палати.

Więcej…
Квартирне питання

Офіційно: кожні дев’ять із десяти суддів ВАКС — безхатченки

Więcej…
Юридичний імпорт

Хронічна залежність від іноземних радників коштує бюджету десятки мільйонів доларів

Więcej…
Скільки Україна платить іноземним фірмам за юридичні послуги

Робота над сировинною угодою з США змусила Україну вчергове звернутись до іноземних юридичних консультантів. На оплату їх послуг з резервного фонду держбюджету було виділено 113 млн грн. Хто і на яких умовах їх отримає? Скільки взагалі сьогодні витрачає держава на правничу допомогу з-за кордону?

Więcej…
Міжнародне юридичне представництво України: аналіз співпраці з іноземними юридичними фірмами

Робота над сировинною угодою з США змусила Україну вчергове звернутись до іноземних юридичних консультантів. На оплату їхніх послуг із резервного фонду держбюджету було виділено 113 млн грн. Хто і на яких умовах їх отримає? Скільки взагалі сьогодні витрачає держава на правничу допомогу з-за кордону?

Więcej…
Чому управління арештованими активами АРМА перетворюється на їх експропріацію?

Агентство з розшуку та менеджменту активів щойно відзвітувало про рекордні результати своєї діяльності. Та чи відповідають цифри реальності? Аудитори фіксують системні порушення, мільйонні збитки та неефективність, що підриває саму ідею перетворення арештованого майна на ресурс для держави.

Więcej…
Чому в АРМА не сприймають модель посилення інституційної спроможності, запропоновану нардепами

Після ухвалення у першому читанні проєкт закону №12374-д щодо посилення інституційної спроможності АРМА наразився на гостру критику з боку керівника агентства Олени Думи: закон начебто може зашкодити всій антикорупційній інфраструктурі.

Więcej…
Боїться втратити контроль: юрист пояснив, чому голова АРМА Дума блокує реформу агентства

Голова Агентства з розшуку і менеджменту активів Олена Дума намагається заблокувати законопроєкт №12374-д про реформування системи управління арештованим майном, оскільки його ухвалення позбавить її впливу. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН заявив адвокат, заслужений юрист України Володимир Богатир.

Więcej…
Фіктивна Феміда або чому історія IP-суду стане пам’ятником хаотичності реформ в Україні

Вищий суд з питань інтелектуальної власності в Україні створено ще 2017 року, але він досі «перебуває на етапі формування». Усі суддівські посади залишаються вакантними, а єдиний співробітник установи щороку звітує про мінімальні видатки. Навіщо країні такий «паперовий» суд – задаються питанням навіть в Офісі Президента.

Więcej…
Фіктивна Феміда

Історія IP-суду стане пам’ятником хаотичності реформ в Україні

Więcej…

Kontakty

+38 (044) 363 77 22
Ten adres pocztowy jest chroniony przed spamowaniem. Aby go zobaczyć, konieczne jest włączenie w przeglądarce obsługi JavaScript.
 

Adres pocztowy:
Kancelaria Adwokacka «Bogatyr i Partnerzy»
01024, Ukraina,
Kijów-24, skrytka poczt. 770

  Наближаються вибори Президента України й усе більше уваги учасники перегонів приділяють статистичній інформації щодо кількості виборців, яка викликає багато запитань. Визначення реальної кількості виборців є запорукою суспільного контролю за виборчою кампанією. Саме тому, ми звернулися із запитом до Державної прикордонної служби України. Наведені у відповіді ДПС цифри свідчать про збільшення кількості наших громадян, які залишають країну у пошуках кращої долі. Це в свою чергу спричинено декларативним характером провалених реформ та суттєвим погіршенням економічного стану.
  Так, у листі ДПС України наведені цифри, які відображають некратні виїзди та в’їзди громадян України і вказують на негативну тенденцію. Всього, за даними ДПС, з 2014 року Україну покинули 1,19 мільйона українців.

Доступ до Державного реєстру виборців

  Декілька фактів, які не можуть залишитися непоміченими юристами. Так, 25 жовтня 2018 року постановою № 170 Центральної виборчої комісії було змінено порядок доступу до Державного реєстру виборців (далі — Реєстр). Передбачено, що перегляд електронної копії бази даних Реєстру здійснюється представником фракції, кандидатом у приміщенні ЦВК, де розміщено автоматизоване робоче місце, обладнане спеціалізованим програмним забезпеченням для перегляду копій бази даних Реєстру. Тобто Центральна виборча комісія вирішила встановити додаткові вимоги, і кандидати зіштовхнулися з цими вимогами лише після реєстрації. Очевидно, автори передбачали, що завчасне прийняття нових правил унеможливить оскарження цієї постанови під час виборчого процесу. 
  Нагадаємо, ще в січні кандидат у президенти та лідер партії «Громадянська позиція» Анатолій Гриценко подав до суду на ЦВК: «Через протизаконну вимогу до кандидата в президенти працювати з Державним реєстром виборців виключно в будівлі ЦВК». Публічний характер Реєстру, за задумом законодавця, мав на меті дотримання прав людини, гарантованих Конституцією України й забезпечення публічного контролю за процесом ведення Реєстру, який, в свою чергу, містить персональні дані виборців.
  Однією з основних засад ведення Реєстру є публічний характер, який забезпечує доступність для кожного виборця відомостей, викладених у ньому, та публічний контроль за дотриманням засад ведення Реєстру з метою дотримання прав людини, гарантованих Конституцією і міжнародними договорами. Відповідно до частини 9 статті 31 Закону України «Про вибори Президента України» не пізніше як через 20 днів з дня початку виборчого процесу ЦВК передає за відповідним зверненням засвідчену цифровим підписом електронну копію бази даних Держреєстру виборців депутатським фракціям, про створення яких було оголошено на першій черговій сесії Верховної Ради України поточного скликання, а кандидатам на пост президента України – на їхнє звернення невідкладно після їхньої реєстрації ЦВК.
  Жодних інших, додаткових, обмежень законодавець не передбачав, а тому невідомо чому ЦВК вирішила, що перегляд електронної копії бази кандидатом на пост президента України має здійснюватися у їхньому приміщенні. Це, по-перше, незручно, а, по-друге, унеможливлює здійснення реального контролю за даними, які містяться в Держреєстрі виборців, відтак викликає недовіру й створює відчуття непрозорості введеного механізму та відсутність реального публічного контролю.

Виборці й цифри

  Тепер перейдемо до цифр, з якими можуть ознайомитися як учасники передвиборчої кампанії, так і кожен виборець. Слід одразу зазначити, що на сайті ЦВК містяться дані про орієнтовну кількість виборців на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року, тобто вони не можуть братися за основу. А дані Держреєстру виборців постійно змінюються. Доступні також дані Держслужби статистики про чисельність населення. Оскільки громадяни можуть під час передвиборчої кампанії змінювати місце проживання та подорожувати, важливим є забезпечення кандидатам вільного доступу до даних Державного реєстру виборців.

Як забезпечити довіру виборців та кандидатів на пост президента?

  По-перше, необхідно статистично розділити туристів та емігрантів, таку інформацію частково може надати ДПС України, деталізувавши її по країнах.    На жаль, наявність великої кількості реєстрів, які ведуться різними органами влади та державними підприємствами, створює чергові запитання про належну взаємодію між ними та відсутність впливу окремих політичних сил, які за політичними квотами обіймають урядові посади. Мова про армію, пенітенціарну систему, лікарні, облік даних про смерть тощо. Окремо маємо українців, які перебувають на консульському обліку, та тих, хто поїхав і не став на консульський облік. Важливо не допустити маніпуляцій у зв’язку з цим.
  Ще один механізм — 66 тисяч камер, комп’ютери, сервери та інше обладнання, на яке було витрачено понад 1 мільярд гривень та яке використовувалося під час парламентських виборів 2012 року.
  Очевидно, це обладнання є на балансах і може бути використане для забезпечення прозорості виборчого процесу. Де це обладнання, чи залишилося воно на балансах комісій, шкіл, бібліотек? Очевидно, необхідно також проводити додатковий контроль паспортів з урахуванням того, що майже півтора мільйона з них анульовано, а також додатково проаналізувати дані про українців, які залишились на непідконтрольних територіях.
  За таких умов будь-які обмеження в доступі кандидатів до даних Державного реєстру виборців є неприпустимим.

FaLang translation system by Faboba