• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

Wiadomości i publikacje

Мільярдні штрафи АМКУ не стають бюджетними надходженнями. Хто має відповідати

Звітність Антимонопольного комітету демонструє активну роботу: справи розглядаються, порушення фіксуються, штрафи накладаються. Однак Рахункова палата виявила глибокий розрив між ухваленням рішень та їх виконанням. Причини цього розриву змушують переглянути межі відповідальності регулятора.

Więcej…
Władza wyślizguje się z rąk Zełenskiego? "Biuro antykorupcyjne stało się opozycją"

Walka z korupcją przerodziła się w brutalną polityczną grę – przekonują osoby związane z rządem w Kijowie. Źródła Wirtualnej Polski przyznają, że poziom korupcji w Ukrainie jest wyższy niż kiedykolwiek, ale jednocześnie ostrzegają: metody stosowane przez biuro antykorupcyjne (NABU) nie gwarantują skazania winnych. Mogą natomiast pogrążyć kraj w chaosie.

Więcej…
Reductio ad absurdum. Щодо забезпечення мовної визначеності кримінального правопорушення

Кримінальне законодавство враховує мету, мотив і спосіб учинення правопорушення, розмір завданої шкоди, кількість співучасників та інші характеристики протиправної поведінки. Водночас мова, якою формується, виражається та реалізується кримінально протиправний умисел, самостійного правового значення не має. Такий підхід видається непослідовним на тлі сформованої практики мовного контролю.

Więcej…
Генпрокурор мав право підписувати підозру директору НАБУ, але жодних юридичних наслідків для нього немає,- юристи

Адвокат Володимир Богатир вважає, що генеральний прокурор Руслан Кравченко мав повноваження підписувати підозру директору НАБУ Семену Кривоносу, однак наразі жодних юридичних наслідків для нього немає, оскільки ця підозра скасована.

Więcej…
ICSID-2026: ключові тенденції інвестиційного арбітражу та український аспект

У 2026 фінансовому році Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів адміністрував рекордні 363 справи та зареєстрував 60 нових. Чотири з них стосувалися України. Водночас у 70% справ, вирішених трибуналами, відшкодування інвесторам не присудили.

Więcej…
Зони ризику витрат НБУ, що встановила Рахункова палата

За законом Національний банк України визначає правила гри для фінансової системи держави. А як він планує власні витрати та інвестиції? Показові відповіді можна знайти в результатах перевірки Рахунковою палатою кошторисного процесу регулятора.

Więcej…
Що залишилося поза презентацією НАБУ і САП за I півріччя 2026 року

Нещодавно НАБУ і САП представили результати діяльності за півріччя як історію успіху: резонансні викриття, десятки справ і мільярди гривень "економічного ефекту". Та чи дає обраний формат змогу оцінити їхню реальну роботу? Спробуємо розібратися.

Więcej…
Неєвропейські парадокси системи публічних закупівель

В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. Офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що входить у дисонанс з євроінтеграційними устремліннями.

Więcej…
Парадокси публічних закупівель: як форма підмінила зміст

В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.

Więcej…
Комісія з контролю за файлами Інтерполу — в процесі реформування та напередодні переобрання

Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.

Więcej…

Kontakty

+38 (044) 363 77 22
Ten adres pocztowy jest chroniony przed spamowaniem. Aby go zobaczyć, konieczne jest włączenie w przeglądarce obsługi JavaScript.
 

Adres pocztowy:
Kancelaria Adwokacka «Bogatyr i Partnerzy»
01024, Ukraina,
Kijów-24, skrytka poczt. 770

Зареєстрована петиція про звільнення Олени Думи з посади голови АРМА може привернути увагу до проблем управління арештованими активами. Експерти вказують на необхідність зовнішнього аудиту та громадського контролю за діяльністю агентства.

Зареєстрована на сайті Кабміну петиція про звільнення голови Агентства з розшуку і менеджменту активів Олени Думи може бути поштовхом до початку розв’язання проблем з управління арештованим майном. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив адвокат, Заслужений юрист України Володимир Богатир.

За його словами, ключовою претензією до роботи АРМА залишається якість організації управління арештованими активами.

"Зрозуміло, що зареєстрована нещодавно на сайті Кабміну петиція про звільнення Олени Думи сама по собі не вирішить проблем, навіть якщо набере необхідну кількість голосів. Але вона може привернути увагу та дати поштовх до початку їх розв’язання тими інструментами, що вже передбачені законодавством", - зазначив юрист.

Серед таких інструментів він назвав, зокрема, зовнішню оцінку діяльності АРМА так званою комісією із зовнішнього контролю, до якої входять три особи, яких визначають відповідно Президент, Верховна Рада та Кабмін. Однак, як повідомив у коментарі УНН вже колишній голова Громадської ради при АРМА Ігор Чобітько, вона так і не була створена від початку діяльності АРМА.

"По-друге, це щорічний зовнішній аудит діяльності АРМА. Він проводиться виключно міжнародною або національною аудиторською компанією, яка є визнаною та має високу ділову репутацію на ринку України. По-третє, повинен діяти громадський контроль. Він забезпечується через Громадську раду при Національному агентстві, склад якої затверджується головою АРМА з дев’яти осіб на підставі результатів конкурсу", - додав Володимир Богатир.

Однак, як відомо, днями всі члени громадської ради при АРМА склали свої повноваження і наголосили на непрозорості у роботі агентства.

Контекст

На сайті Кабінету міністрів України з’явилася петиція з закликом звільнити Олену Думу з посади очільниці АРМА через її ймовірні зв’язки з проросійськими політиками та неефективне управління арештованими активами.

Колишній нардеп Ігор Мосійчук зазначив, що саме його команда стала ініціаторами вказаної петиції і закликав підписувати її для того, щоб "очистити державу вид мародерів і ворожих диверсантів".

Для того, щоб петицію розглянув прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, вона за 90 днів має набрати 25 тисяч голосів.

Додамо

Заяви про необхідність проведення незалежного аудиту в АРМА звучали вже неодноразово. Зокрема, про юридичний радник Transparency International Ukraine Павло Демчук зазначав, що повноцінний зовнішній аудит АРМА жодного разу не проводився, а обмежена кількість інформації про діяльність агентста може мати корупційні ризики.

На тлі критики голова АРМА Олена Дума навіть зробила заяву про те, що замовила аудит діяльності агентства за 2023 рік у Рахункової палати.

У той же час, варто додати, що Державне бюро розслідувань вже розслідує кримінальне провадження за фактом ймовірної службової недбалості керівництва АРМА. Воно було відкрите ще в березні цього року.

https://unn.ua

FaLang translation system by Faboba