Вантажний рухомий склад залізничного транспорту становить критичну інфраструктурну компоненту національної економіки, визначаючи пропускну спроможність логістичних ланцюгів і обсяги торгівельних операцій. Аналіз динаміки змін парку вагонів у 2014-2024 роках вказує на значні диспропорції у його складі. Докладніше – в колонці Володимира Богатира.
Обвинувальний акт у кримінальному процесі не є ані вироком, ані доказом вини, його єдина функція – процесуально окреслити межі обвинувачення. За вимогами ст. 291 КПК України він має містити виклад фактичних обставин, які підтверджуються належними доказами, що є у матеріалах справи. Але у практиці органів досудового розслідування утвердилася тенденція сприймати сам факт складання обвинувального акта як підтвердження доведеності вини. Такий підхід трансформує акт із процесуального документа в інструмент формування громадської думки та створює ризик підміни презумпції невинуватості припущеннями обвинувачення.
Трансформація українського партійного поля демонструє не стільки еволюцію політичної конкуренції, скільки еволюцію самої функцій держави, від пасивного реєстратора, що лише легітимізував партії, до активної регулятора політичного простору.
Правозастосовна практика демонструє загрозливу тенденцію до ретроспективної криміналізації господарських відносин, які протягом тривалого часу вважалися легітимними та здійснювалися у повній відповідності до регуляторних норм. В рамках цієї тенденції, правомірна діяльність суб’єктів господарювання перекваліфіковується на «створення видимості законності», де суб’єктивна інтерпретація слідства підміняє собою об’єктивні критерії складу злочину.
Як «посилення захисту» може зруйнувати конституційні гарантії
Переважна більшість реформаторських декларацій у кримінально-правовій сфері відкривається посиланням на презумпцію невинуватості та принцип змагальності. Водночас дані Державної судової адміністрації (ДСА) засвідчують, що максима in dubio pro reo в Україні переважно лишається декларативною, а не повсякденною судовою реальністю. З 2008 по 2024 рр. частка осіб, виправданих судами першої інстанції, коливалася поблизу одного відсотка і лиш інколи підіймалася вище цієї позначки. 
Адвокат Володимир Богатир у колонці «Української правди» критикує подекуди декларативне дотримання принципів «презумпції невинуватості» й змагальності в кримінальних процесах, констатуючи глибинну кризу вітчизняної судової системи.6 травня 2025 року суд зобов'язав Офіс Генпрокурора зареєструвати кримінальне провадження щодо перевірки дій урядовців під час передачі Новояворівської та Новороздільської ТЕЦ в управління новоствореному ТОВ "Нафтогаз тепло".
Про це у своєму блозі написав адвокат Володимир Богатир, передають Українські Новини.
Юрист нагадав, що у листопаді 2019 року Кабмін ухвалив Розпорядження №1040-р, згідно з яким дві теплоелектроцентралі Львівщини були передані в управління новоствореному ТОВ "Нафтогаз Тепло". За його словами, це рішення мало забезпечити стабільність опалювального сезону, однак за законом передбачалась обов'язкова конкурсна процедура, якої не було дотримано.
Йдеться про Новороздільську та Новояворівську ТЕЦ — об'єкти критичної інфраструктури, які фігурують у так званій "газовій справі" Ярослава Дубневича, пов'язаній із підозрою у зловживанні пільговим тарифом на природний газ у 2013-2017 роках.
Адвокат наголосив, що конкурсну процедуру на визначення управителя ТЕЦ було порушено, що створило прецедент адміністративного свавілля.
Богатир зазначив, що дії службових осіб Уряду мають ознаки зловживання владою, службовим становищем та службової недбалості, оскільки ухвалення рішення здійснено за відсутності правових підстав і без урахування наслідків для публічних інтересів, зокрема ризиків втрати вартості арештованих активів. Крім того, службові особи, діючи всупереч інтересам служби, надали перевагу конкретній компанії, пов'язаній з потерпілим у справі, без проведення відкритого відбору та конкуренції, що призвело до незаконних дій з арештованим майном та розтрати та має ознаки кримінальних правопорушень передбачених статтями 364, 367, 388 та 191 КК України.
8 квітня 2025 року до Офісу Генерального прокурора звернулося ТОВ "Агропромислове підприємство "Львівське" — юридична особа, якій належать 90,05% у статутному капіталі ТОВ "Енергія-Новий Розділ" і 92,36% у ТОВ "Енергія-Новояворівськ", тобто безпосередній власник обох ТЕЦ.
Предметом заяви стали ознаки неправомірних дій урядовців під керівництвом Олексія Гончарука у листопаді 2019 року.
"Розпорядження, яке стосувалося стабільного проходження опалювального сезону, на практиці стало відправною точкою для позаконкурсної передачі ТЕЦ в управління іншому суб'єкту. Цей крок було реалізовано через переговорну процедуру, яка тоді не була передбачена для арештованих активів ані Законом про АРМА, ані Законом про публічні закупівлі", - вказує адвокат.
Юрист запевняє, що посадові особи Кабінету Міністрів, підготувавши та ухваливши розпорядження №1040-р, діяли в спосіб, не передбачений законом (ultra vires), чим порушили вимоги статті 19 Конституції України. Це створило передумови для подальших порушень з боку інших органів і суб'єктів.
Правоохоронці ніяк не відреагували на ці порушення, тому адвокати звернулися до Печерського районного суду Києва зі скаргою на їх бездіяльність. 6 травня 2025 року суд зобов'язав Офіс Генпрокурора зареєструвати кримінальне провадження. Тепер епізод, пов'язаний з урядовим Розпорядженням і наслідками його реалізації, має стати об'єктом досудової перевірки.
"Показово, що у так званій "газовій справі", яка має на меті переслідування народного депутата Ярослава Дубневича – ініціатором схеми зі знецінення бізнес-активів виступив саме Кабінет Міністрів, а урядове Розпорядження стало підставою для передачі майна без конкурсу, без відкритого відбору й на користь структури, пов'язаної з "потерпілим" у справі. До речі сформулювати в чому полягають збитки та в якому розмірі вони були завдані, сторона обвинувачення за багато років розслідування так і не змогла", - резюмував Богатир.