• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

NEWS AND PUBLICATIONS

Вагони економіки: як змінювався залізничний вантажний парк за десятиліття

Вантажний рухомий склад залізничного транспорту становить критичну інфраструктурну компоненту національної економіки, визначаючи пропускну спроможність логістичних ланцюгів і обсяги торгівельних операцій. Аналіз динаміки змін парку вагонів у 2014-2024 роках вказує на значні диспропорції у його складі. Докладніше – в колонці Володимира Богатира.

Read more ...
Справа Дубневича: як будують обвинувачення без доказів

Обвинувальний акт у кримінальному процесі не є ані вироком, ані доказом вини, його єдина функція – процесуально окреслити межі обвинувачення. За вимогами ст. 291 КПК України він має містити виклад фактичних обставин, які підтверджуються належними доказами, що є у матеріалах справи. Але у практиці органів досудового розслідування утвердилася тенденція сприймати сам факт складання обвинувального акта як підтвердження доведеності вини. Такий підхід трансформує акт із процесуального документа в інструмент формування громадської думки та створює ризик підміни презумпції невинуватості припущеннями обвинувачення.

Read more ...
Партійне будівництво України: як змінювався політичний ландшаф

Трансформація українського партійного поля демонструє не стільки еволюцію політичної конкуренції, скільки еволюцію самої функцій держави, від пасивного реєстратора, що лише легітимізував партії, до активної регулятора політичного простору.

Read more ...
Підміна господарського ризику кримінальним умислом на прикладі "газової справи" Дубневича

Як в Україні посилюється тенденція до криміналізації господарських відносин, і чому слідство кваліфікує звичайні бізнес-угоди як злочин, – в колонці адвоката Володимира Богатира.

Read more ...
Підміна господарського ризику кримінальним умислом на прикладі «газової справи» Дубневича

Правозастосовна практика демонструє загрозливу тенденцію до ретроспективної криміналізації господарських відносин, які протягом тривалого часу вважалися легітимними та здійснювалися у повній відповідності до регуляторних норм. В рамках цієї тенденції, правомірна діяльність суб’єктів господарювання перекваліфіковується на «створення видимості законності», де суб’єктивна інтерпретація слідства підміняє собою об’єктивні критерії складу злочину.

Read more ...
Регуляторна сліпота. Чому фінансовий моніторинг грального бізнесу в Україні залишається ілюзією?

Про те, як легалізація грального бізнесу у 2020 році мала вивести ринок з тіні, але відсутність консолідованої статистики та розриви у звітності створили загрози фінансовій безпеці та ефективності політики регулювання, – у колонці адвоката Володимира Богатира.

Read more ...
Обшук без суду

Як «посилення захисту» може зруйнувати конституційні гарантії

Read more ...
Чому в Україні відсутні виправдувальні вироки?

Переважна більшість реформаторських декларацій у кримінально-правовій сфері відкривається посиланням на презумпцію невинуватості та принцип змагальності. Водночас дані Державної судової адміністрації (ДСА) засвідчують, що максима in dubio pro reo в Україні переважно лишається декларативною, а не повсякденною судовою реальністю. З 2008 по 2024 рр. частка осіб, виправданих судами першої інстанції, коливалася поблизу одного відсотка і лиш інколи підіймалася вище цієї позначки. 

Read more ...
Чому в Україні відсутні виправдувальні вироки

Адвокат Володимир Богатир у колонці «Української правди» критикує подекуди декларативне дотримання принципів «презумпції невинуватості» й змагальності в кримінальних процесах, констатуючи глибинну кризу вітчизняної судової системи.

Read more ...
Чому в Україні відсутні виправдувальні вироки?

Переважна більшість реформаторських декларацій у кримінально-правовій сфері відкривається посиланням на презумпцію невинуватості та принцип змагальності. Водночас дані Державної судової адміністрації (ДСА) засвідчують, що максима in dubio pro reo в Україні переважно лишається декларативною, а не повсякденною судовою реальністю. З 2008 по 2024 рр. частка осіб, виправданих судами першої інстанції, коливалася поблизу одного відсотка і лиш інколи підіймалася вище цієї позначки.

Read more ...

Кабмін відмовився призначати кандидата на посаду керівника БЕБ, обраного Комісією. Юрист Володимир Богатир вказує на системні помилки та ризики для нацбезпеки від створення органів з «іноземними елементами».

Ситуація довкола результатів конкурсу з добору керівника Бюро економічної безпеки набула значного суспільного розголосу. Кабмін відмовився призначати на посаду кандидата визначеного Комісією з добору директора БЕБ. Юрист Володимир Богатир у коментарі УНН вказує на глибокі системні помилки та ризики для нацбезпеки від створення органів з "іноземними елементами".

Ситуація, яка склалась навколо призначення керівника БЕБ вказує на системні помилки при формуванні державної правової політики в правоохоронній сфері. Наразі необхідно визнати, що створення допоміжних органів з іноземним елементом призводить до очевидних ризиків у сфері національної безпеки. Слушні зауваження СБУ були сприйняті Урядом

- наголошує юрист.

Зауваження СБУ про які говорить юрист стосуються відібраного комісією кандидата Олександра Цивінського — керівника третього підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів НАБУ. Лист надісланий СБУ до Комісії містив гриф "для службового користування". Однак раніше медіа писали про те, що батько Олександра Цивінського нібито живе в росії. За даними журналістів, його батько проходив службу в СРСР і після 1991 року залишився у росії, де нині може отримувати пенсію. Один з членів Комісії Юрій Пономаренко підтвердив, що Служба безпеки повідомила про родинні зв’язки з громадянами рф у трьох кандидатів. Слід зауважити, що "за" подання на призначення на посаду Цивінського на фінальному етапі конкурсу проголосували тільки іноземні члени Комісії.

Юрист Володимир Богатир вважає, що проведення подібних конкурсів себе не виправдало.

Проведення конкурсів не вирішило завдання створення прозорої системи, а політичний вплив лише посилився і на сьогодні є найбільшим за часи незалежності. Конкурсні комісії, громадські ради та міжнародні експерти дискредитували процес відбору. Це й випадки відвертого саботажу спрямованим на зрив конкурсу, й недоліки законодавчого регулювання, й кандидати із сумнівною репутацією, й неоднозначність регламентації строків та повноважень конкурсної комісії й багато інших проблем

- пояснив правник.

Богатир зауважив, що БЕБ лише один з органів, які були створені за ініціативи ззовні і не здатні ефективно виконувати поставлені перед ними завдання.

"БЕБ, який створювався для забезпечення економічної безпеки, швидко набув тих самих вад, що й ДБР чи НАБУ.  На мою думку, сьогодні існує багато питань щодо конституційності створення як БЕБ, так і ДБР, НАБУ, АРМА, ВАКС. Нагадаю раніше КСУ висловився щодо незаконності призначення керівника НАБУ. 

Ці структури апріорі не можуть ефективно здійснювати правоохоронні функції, отже між ними постійно виникають суперечки щодо підслідності справ, які вони розслідують. Частина керівництва, це іноземці, яких було "імпортовано" з інших країн, де щодо них розслідуються кримінальні провадження. Тому констатуємо відсутність незалежності та ефективності", - зауважив юрист та додав, що і в українському Уряді ситуація з корупцією не краща, нагадавши, що одного з віцепрем’єрів обвинувачують у корупції.

Вся боротьба з корупцією, яку декларували псевдореформатори, призвела до найгіршого рівня корупції за всю історію країни. Отже, лише визнання цих помилок та ліквідація широкого розмаїття новостворених правоохоронних органів може покращити ситуацію
- вважає Богатир.

https://unn.ua

FaLang translation system by Faboba