21 листопада, Вольфсон коледж Оксфордського університету зібрав провідних науковців, арбітрів та юристів-практиків із ключових арбітражних юрисдикцій світу на IX Oxford Arbitration Day.
Ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості.
Заслужений юрист України та адвокат Володимир Богатир вважає, що ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості
Ініціатива НАБУ, що передбачає обмеження прав власності на підприємства за рішенням Директора НАБУ та без необхідності судового розгляду, суперечить не лише Конституції, а й Кримінальному процесуальному кодексу України, який послідовно забезпечує судовий контроль.
Вантажний рухомий склад залізничного транспорту становить критичну інфраструктурну компоненту національної економіки, визначаючи пропускну спроможність логістичних ланцюгів і обсяги торгівельних операцій. Аналіз динаміки змін парку вагонів у 2014-2024 роках вказує на значні диспропорції у його складі. Докладніше – в колонці Володимира Богатира.
Обвинувальний акт у кримінальному процесі не є ані вироком, ані доказом вини, його єдина функція – процесуально окреслити межі обвинувачення. За вимогами ст. 291 КПК України він має містити виклад фактичних обставин, які підтверджуються належними доказами, що є у матеріалах справи. Але у практиці органів досудового розслідування утвердилася тенденція сприймати сам факт складання обвинувального акта як підтвердження доведеності вини. Такий підхід трансформує акт із процесуального документа в інструмент формування громадської думки та створює ризик підміни презумпції невинуватості припущеннями обвинувачення.
Трансформація українського партійного поля демонструє не стільки еволюцію політичної конкуренції, скільки еволюцію самої функцій держави, від пасивного реєстратора, що лише легітимізував партії, до активної регулятора політичного простору.
Правозастосовна практика демонструє загрозливу тенденцію до ретроспективної криміналізації господарських відносин, які протягом тривалого часу вважалися легітимними та здійснювалися у повній відповідності до регуляторних норм. В рамках цієї тенденції, правомірна діяльність суб’єктів господарювання перекваліфіковується на «створення видимості законності», де суб’єктивна інтерпретація слідства підміняє собою об’єктивні критерії складу злочину.Система електронного кримінального провадження «іКейс», запущена у 2021 році для НАБУ, САП і ВАКС, вміщує сьогодні матеріали 1344 кримінальних провадження. Наразі система функціонує не на повну потужність. Технічний адміністратор обіцяє розширення функціональних можливостей та інтеграцію з іншими системами.
Про це повідомили в Національному антикорупційному бюро України на запит адвоката Володимира Богатиря.
Цифровізація повною мірою поглинула процеси судочинства: учасники сьогодні можуть обмінюватися процесуальними документами через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а також брати участь у судових засіданнях у режимі відеоконференцзвʼязку.
А от у кримінальних справах на досудовому розслідуванні все ще домінують паперовий формат зберігання відомостей та офлайн-зустрічі на слідчих діях. Модернізувати процеси складання та обміну документами покликана інформаційно-телекомунікаційна система досудового розслідування «іКейс». Положення про неї було затверджене спільним наказом НАБУ, ОГП, РСУ, ВАКС від 15.12.2021 № 175/390/57/72 і вже на наступний день стартувала реєстрація в ній кримінальних проваджень.
Кількість зареєстрованих у Системі кримінальних проваджень є динамічною величиною та щодня змінюється, — говорять у НАБУ, яке є держателем та технічним адміністратором «іКейс». Відомо, що станом на 2 вересня було інтегровано 1 344 кримінальні провадження.
Крім НАБУ, органами, що використовують систему, також є Спеціалізована антикорупційна прокуратура Офісу Генерального прокурора, сам Офіс Генерального прокурора та Вищий антикорупційний суд.
Користувачами «іКейс», відповідно до Положення, є уповноважені посадові особи органів, що використовують Систему, а також учасники кримінального провадження, яким у встановленому порядку було надано права доступу.
Використання Системи зокрема полягає у:
1) внесенні відомостей у кримінальному провадженні;
2) створенні, погодженні, затвердженні матеріалів кримінального провадження безпосередньо у Системі за допомогою наявних форм та шаблонів;
3) завантаженні до Системи матеріалів кримінального провадження, які існують поза межами Системи;
4) дослідженні матеріалів кримінального провадження, що містяться у Системі.
Суть роботи системи на практиці у відомстві пояснювали так: замість стосів паперу детективу, прокурору або судді потрібен лише ноутбук. «іКейс» має шаблони необхідних процесуальних документів, які після заповнення відповідної форми генеруються автоматично. А сформований документ, як-от клопотання або підозра, одразу стає доступним всім учасникам процесу. Так, наприклад, аби подати клопотання детективу треба витратити дві години дорогоцінного часу, пальне і папір. З «іКейс» ці витрати відсутні.
Для цього сьогодні вже реалізовано інтеграцію «іКейс» з Єдиним реєстром досудових розслідувань та частково — з інформаційною системою, яка функціонує у Вищому антикорупційному суді України.
Разом із тим доступ до Системи таких учасників кримінального провадження як представник потерпілого, захисник підозрюваного, обвинуваченого тощо — сьогодні не передбачена. Втім, у НАБУ запевняють, що ця функція перебуває в стадії розробки.
Крім того, можливість відкриття матеріалів досудового розслідування та можливість ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, що містяться в «іКейс», наразі працює шляхом надання доступу до документів через функцію їх вивантаження на електронні носії інформації.
«Реалізацію подібних ініціатив можна лише вітати, адже вони зрештою спрямовані на забезпечення в Україні справедливого суду, як його розуміють європейські інституції», — переконаний адвокат В. Богатир. У цьому контексті він виділяє три головні фактори:
«По-перше, — і це найбільш очевидне, — система дозволяє швидше збирати, обробляти та аналізувати інформацію. Це позитивно впливає на строки розслідування, до яких традиційно є претензії з боку Європейського суду з прав людини.
По-друге, будь-яка автоматизація і цифровізація — це зменшення людського фактора, а відтак і ризиків маніпуляцій, зловживання. Це повинно зміцнити довіру до правосуддя.
По-третє, у перспективі має збільшитися прозорість та спроститися доступ до інформації. Хоча вже минуло майже три роки від запуску «іКейс», адвокати досі не інтегровані до системи. Зрозуміло, що тут перетинаються, а іноді й конфліктують, інтереси сторін обвинувачення та захисту, втім знайти варіант, що влаштує усіх, цілком можливо», — говорить адвокат.
Також В. Богатир звертає увагу на важливість реалізації технічних рішень в роботі правоохоронних органів з огляду на підвищення ефективності їхньої діяльності. Окремі дослідники нарікають на вкрай низькі показники саме антикорупційної гілки. Наводяться статистичні дані 2023 року, згідно з якими НАБУ та САП за рахунок своєї діяльності відшкодували державі 55 млн гривень. Якщо врахувати, що в цей період встановлена сума матеріальних збитків по закінченим провадженням була 21,97 млрд гривень, виходить, що здобутки антикорупціонерів — це мізерні 0,25%.
«У будь-якому випадку, цифровізація невідворотна. І чим скоріше НАБУ доведе ефективність іКейсу, тим швидше їхній досвід буде впроваджений для всієї правоохоронної системи», — резюмував заслужений юрист України Володимир Богатир, який вважає що цей аспект має бути обов’язково врахований міжнародними експертами при проведенні незалежного аудиту діяльності НАБУ.