• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

NEWS AND PUBLICATIONS

Мільярдні штрафи АМКУ не стають бюджетними надходженнями. Хто має відповідати

Звітність Антимонопольного комітету демонструє активну роботу: справи розглядаються, порушення фіксуються, штрафи накладаються. Однак Рахункова палата виявила глибокий розрив між ухваленням рішень та їх виконанням. Причини цього розриву змушують переглянути межі відповідальності регулятора.

Read more ...
Władza wyślizguje się z rąk Zełenskiego? "Biuro antykorupcyjne stało się opozycją"

Walka z korupcją przerodziła się w brutalną polityczną grę – przekonują osoby związane z rządem w Kijowie. Źródła Wirtualnej Polski przyznają, że poziom korupcji w Ukrainie jest wyższy niż kiedykolwiek, ale jednocześnie ostrzegają: metody stosowane przez biuro antykorupcyjne (NABU) nie gwarantują skazania winnych. Mogą natomiast pogrążyć kraj w chaosie.

Read more ...
Reductio ad absurdum. Щодо забезпечення мовної визначеності кримінального правопорушення

Кримінальне законодавство враховує мету, мотив і спосіб учинення правопорушення, розмір завданої шкоди, кількість співучасників та інші характеристики протиправної поведінки. Водночас мова, якою формується, виражається та реалізується кримінально протиправний умисел, самостійного правового значення не має. Такий підхід видається непослідовним на тлі сформованої практики мовного контролю.

Read more ...
Генпрокурор мав право підписувати підозру директору НАБУ, але жодних юридичних наслідків для нього немає,- юристи

Адвокат Володимир Богатир вважає, що генеральний прокурор Руслан Кравченко мав повноваження підписувати підозру директору НАБУ Семену Кривоносу, однак наразі жодних юридичних наслідків для нього немає, оскільки ця підозра скасована.

Read more ...
ICSID-2026: ключові тенденції інвестиційного арбітражу та український аспект

У 2026 фінансовому році Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів адміністрував рекордні 363 справи та зареєстрував 60 нових. Чотири з них стосувалися України. Водночас у 70% справ, вирішених трибуналами, відшкодування інвесторам не присудили.

Read more ...
Зони ризику витрат НБУ, що встановила Рахункова палата

За законом Національний банк України визначає правила гри для фінансової системи держави. А як він планує власні витрати та інвестиції? Показові відповіді можна знайти в результатах перевірки Рахунковою палатою кошторисного процесу регулятора.

Read more ...
Що залишилося поза презентацією НАБУ і САП за I півріччя 2026 року

Нещодавно НАБУ і САП представили результати діяльності за півріччя як історію успіху: резонансні викриття, десятки справ і мільярди гривень "економічного ефекту". Та чи дає обраний формат змогу оцінити їхню реальну роботу? Спробуємо розібратися.

Read more ...
Неєвропейські парадокси системи публічних закупівель

В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. Офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що входить у дисонанс з євроінтеграційними устремліннями.

Read more ...
Парадокси публічних закупівель: як форма підмінила зміст

В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.

Read more ...
Комісія з контролю за файлами Інтерполу — в процесі реформування та напередодні переобрання

Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.

Read more ...

У ВС відновили закордонні відрядження, але чомусь приховують інформацію

Поїздки у справах за кордон — важлива і відповідальна місія для представника будь-якої організації. Особливо, коли йдеться про загальнодержавні інтереси. Їздять на ділові зустрічі, навчання та для обміну досвідом і представники Верховного Суду. І хоча сьогодні з цього роблять таємницю, нам удалося знайти деяку інформацію.

Як нещодавно з’ясувалося, у Верховному Суді працюють чиновники, які не дуже охочі до спілкування. Там готові ділитися публічною інформацією із громадськістю, але тільки у разі, коли вона не використовуватиметься для критики судової системи. І, очевидно, тема закордонних відряджень для них болюча. На їх переконання, вона може дискредитувати суддів.

Про своєрідне тлумачення законів «vice versa» у найвищому суді у системі судоустрою ми нещодавно вже писали. Відтак, додатково зупинятися на особливостях доступ до публічної інформації не будемо.

Утім, хоча нам не дали запитувану інформацію, ми частково знайшли її у відкритому доступі. Її розмістив на порталі «Судова влада» сам апарат ВС, як підсумки своєї роботи. Очевидно, тут вони питаннями репутації не переймалися.

З цих звітів можна дізнатися, що у 2019 році із робочими візитами за кордон виїжджали 86 суддів та 16 працівників апарату ВС. Для цього було оформлено 43 відрядження. Також можна переглянути (додаток 4 підсумків) таблицю із докладним описом усіх заходів, їх організаторів, датами відрядження, та кількістю суддів Великої палати, касаційних судів та працівників, що брали участь.

Найбільше протягом року було візитів до Страсбургу (7). З них переважно до Європейського суду з прав людини. Заходи організовували органи й проекти Ради Європи (проекти «Підтримка виконання Україною рішень ЄСПЛ», «Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень», Генеральний директорат з прав людини та верховенства права РЄ, Департамент з питань виконання рішень ЄСПЛ).

По чотири заходи (робочі та навчальні візити) організували ОБСЄ та USAID, три відрядження  були пов’язані із Канадським проектом підтримки судової реформи в Україні, по дві поїздки забезпечили Державний департамент США та проект «Twinning Верховний Суд: Посилення інституційної спроможності Верховного Суду у сфері захисту прав людини на національному рівні». Також чимало заходів судді ВС відвідали на запрошення вищих судів іноземних країн.

Усі заходи можна умовно поділити на робочі та офіційні візити, навчання (колоквіуми, семінари, навчальні візити) та обмін досвідом (форуми, конференції).

Очевидно через початок повномасштабної агресії, у буремному 2022 році кількість виїздів скоротилася удвічі. Було лише 25 закордонних відряджень на заходи, участь в яких взяли 42 судді та 10 працівників апарату. У відповідному звіті (див. стор. 42) також можна ознайомитися із темами та країнами. Щоправда, вже без деталізації стосовно організаторів заходів та суддів або працівників, які виступили учасниками.

А от аналогічний документ за 2023 рік дає ще менше інформації. Втім, і з нього можна зрозуміти, що міжнародні зв’язки повернулися на «довоєнний» рівень. Тут повідомляється про організацію 59 відряджень, в які поїхало 83 судді та 12 працівників. Але хто, куди й скільки їздив вже не зрозуміло. Такі часи.

Чи становить така інформація публічний інтерес? Очевидно, що так. Адже участь у публічних заходах високих суддів та посадовців характеризує зміст їхньої роботи. І хоча закордонні відрядження частіше за все фінансуються організаторами, тим не менш, витрачений на закордонні відрядження робочий час (як відомо досить не дешевий) оплачується з бюджету. Але чому у ВС приховують цю інформацію і громадськість може дізнатися про неї лише з «уламків», розкиданих на порталі судової влади, — залишається загадкою.

https://zib.com.ua/ua/160968.html

FaLang translation system by Faboba