У звітності ВАКС кошти від застав відображені як активи, що, на думку РП, не відповідає стандартам
Коли в Україні запрацював Вищий антикорупційний суд, служителям Феміди, які не мали житла у столиці, досить швидко придбали службові квартири та видали ордери на вселення. Таких виявилося 34 з 38-ми новопризначених суддів першої інстанції та Апеляційної палати.
Робота над сировинною угодою з США змусила Україну вчергове звернутись до іноземних юридичних консультантів. На оплату їх послуг з резервного фонду держбюджету було виділено 113 млн грн. Хто і на яких умовах їх отримає? Скільки взагалі сьогодні витрачає держава на правничу допомогу з-за кордону?
Робота над сировинною угодою з США змусила Україну вчергове звернутись до іноземних юридичних консультантів. На оплату їхніх послуг із резервного фонду держбюджету було виділено 113 млн грн. Хто і на яких умовах їх отримає? Скільки взагалі сьогодні витрачає держава на правничу допомогу з-за кордону?
Голова Агентства з розшуку і менеджменту активів Олена Дума намагається заблокувати законопроєкт №12374-д про реформування системи управління арештованим майном, оскільки його ухвалення позбавить її впливу. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН заявив адвокат, заслужений юрист України Володимир Богатир.Будь-яка допомога не безкоштовна. За останні два роки зовнішній борг України зріс на цифру у 12 нулів - 1,76 трлн. гривень.
На це звернув увагу адвокат, Заслужений юрист України Володимир Богатир, коментуючи дані про фактично здійснені державні зовнішні запозичення, надані Міністерством фінансів на його запит.
Листом від 01.04.2024 №19020-07/260-ЗПІ/261 Мінфін поінформував про надходження та використання коштів, отриманих від іноземних держав (офіційні позики), банків (комерційні позики) і міжнародних фінансових організацій за період з 2014 по кінець березня 2024 року. Дані щодо джерел походження запозичень поділені на загальний і спеціальний фонди.
Згідно з офіційними даними, зовнішній борг щороку збільшується. Найменше запозичали у 2016 році - лише 61,3 млрд. гривень, найбільше - у 2023-му - 1,15 трлн. грн. І це не набагато менше, ніж загальна сума за вісім років, що передували повномасштабному вторгненню (1,33 трлн.). Активна фаза війни збільшила середні річні запозичення більше ніж у п’ять разів!
Комерційні позики до загального фонду (Cargill Financial Services International, Inc., Credit Agricole Corporate and Investment
Bank, Deutsche Bank AG London та облігації зовнішньої державної позики) від початку війни у 2014 році складали в середньому суму 96,9 млрд грн щороку. Після лютого 2022 року вони зійшли нанівець.
А от позики від міжнародних фінансових організацій (Європейський Інвестиційний Банк, Європейський Союз, Міжнародна асоціація розвитку, Міжнародний банк реконструкції та розвитку), урядів країн світу та агентств (Італія, Канада, Нідерланди, Велика Британія, Франція та ін.) - навпаки суттєво зросли (докладніше - див. таблицю).
Якщо ж складати ТОП позикодавців, що допомагали і допомагають Україні під час повномасштабного вторгнення, то з урахуванням сукупних даних загального і спеціального бюджету до п’ятірки лідерів увійшли б:
1. Європейський Союз - 971,3 млрд. грн.
2. Міжнародний банк реконструкції та розвитку - 254,5 млрд. грн.
3. Міжнародний валютний фонд - 252,2 млрд. грн.
4. Уряд Канади - 124,7 млрд. грн.
5. Європейський Інвестиційний Банк - 48,1 млрд. грн.
«В приватних відносинах борги необхідно віддавати, а якщо сума надто велика – розпродавати майно. У міжнародних стосунках схеми складніші. Втім, основна ідея - та ж сама. Зрозуміло, не виключені реструктуризація чи списання частки боргів. Але їхня загальна сума дійсно вражає», - резюмував Володимир Богатир.