• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

NEWS AND PUBLICATIONS

Реабілітація і не тільки

МОЗ навело перелік закладів, що надають медпослуги постраждалим від війни

Read more ...
У Держаудитслужбі не платили співробітникам за додаткову роботу

Хоча Державна аудиторська служба і реалізує в Україні державну політику у сфері державного фінансового контролю, виявляється, сама не завжди дотримується фінансової дисципліни.

Read more ...
Маніпуляції з інститутом

Простій у боротьбі з корупцією в КС пояснили відсутністю нагальної потреби

Read more ...
Правосуддя стає непотрібним, коли за законне судове рішення світить державна зрада

Вища рада правосуддя вирішила відмовити у задоволенні клопотання заступника Генпрокурора про тимчасове відсторонення судді Господарського суду міста Києва від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

Read more ...
АРМА може приховувати незручну інформацію заради демонстрації ефективності

АРМА звітує про рекордні надходження у 191 млн грн за 2023 рік, але замовчує значні збитки. Зокрема, збитки від управління ТЕЦ склали 174,6 млн грн, що нівелює заяви про самоокупність агентства.

Read more ...
У застосунку «Дія» більше 21 млн користувачів: чи достатньо для виборів?

Станом на кінець минулого року унікальна кількість користувачів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг «Дія» становила 5,349 млн осіб, а його мобільного застосунку — 21,239 млн. Чи здатна держава не лише забезпечити електронне голосування в країні, але й відобразити реальне волевиявлення громадян України?

Read more ...
Новий закон для АРМА

Шлях до незалежності чи до безконтрольності?

 

Read more ...
Зміни у процедурі призначення керівника АРМА: чи врятують вони від постійних скандалів

Кабмін пропонує посилити вимоги до голови АРМА та змінити правила його призначення через системні скандали. Експерти сумніваються в ефективності нових правил та вказують на надмірну бюрократизацію процесу.

Read more ...
Правові питання для ФГВФО вирішують 4 іноземні юрфірми

Юридичний захист для Фонду гарантування вкладів фізичних осіб сьогодні забезпечують півсотні штатних юрисконсультів, а також 4 поважні іноземні юрфірми.

Read more ...
Що відбувається з преміями в АРМА

Хоча премія на роботі має бути формою заохочення працівника, українці сприймають її як частину зарплати, а невиплату премії — покаранням. Але така практика насправді не є нормальною. Адже це створює можливості для маніпулювання: карати незручних і заохочувати лояльних до керівництва.

Read more ...

Інформація про витрати на закордонні відрядження дискредитує Верховний Суд?

Аби отримати публічну інформацію від державного органу-розпорядника, тепер заявник у своєму запиті спочатку має пояснити, навіщо вона йому. Інакше — відмова. Таку цікаву практику запровадили у пореформованому (а відтак на 100% доброчесному) Верховному Суді.

Обмеження за правилами і без

За загальними правилами закону «Про доступ до публічної інформації», відповідне право громадянина гарантується максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації. Сам доступ, який забезпечується зокрема через надання інформації за запитами, здійснюється на принципах:

прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень;

вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом.

Такі обмеження стосуються конфіденційної, таємної та службової інформації. За будь-яких умов обмеження доступу до інформації здійснюється при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Начебто прості, зрозумілі і цілком логічні правила…

Але коли ми поцікавились у Верховного Суду інформацією про закордонні відрядження суддів та працівників апарату, а також про кошти, що були витрачені з державного бюджету на ці відрядження, то отримали відмову. Виявилося, що така інформація може дискредитувати судову систему, тому не підлягає наданню на запит.

Чиновники апарату перевірили вимоги запиту «на предмет того, чи перебуває їх розгляд і задоволення в межах, гарантованих відповідними міжнародними та національними актами». Виявилося, що застосування норм закону має певні нюанси, які ґрунтуються на практиці… Європейського суду з прав людини.

Права людини захищають і суд

Так, у справі «Центр демократії та верховенства права проти України» (заява № 75865/11), яка стосувалася відмови в доступі до запитуваної інформації, ЄСПЛ послався (п.49 рішення) на такі критерії реалізації особою права, пов’язаного з доступом до публічної інформації, як:

1) мета інформаційного запиту;

2) характер запитуваної інформації;

3) особлива роль шукача інформації в її «отриманні та розповсюдженні» для суспільства;

4) чи була запитувана інформація «готовою та доступною».

Таку саму правову позицію ЄСПЛ застосував у справі «Олександр Євгенович Северин проти України» (заява № 50256/08). Серед іншого, Євросуд нагадав (п.43 рішення), що за ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод заявник не може посилатися на абстрактне обмеження доступу до інформації, яка, на його думку, має бути в принципі доступною. Він має продемонструвати, що доступ до запитуваної інформації має важливе значення для реалізації права на свободу вираження поглядів і що відмова в її наданні становить втручання в це право.

У Верховному Суді пригадали цікаву позицію Великої палати, яка з урахуванням визначених ЄСПЛ критеріїв реалізації особою права на доступ до публічної інформації, висловила правові позиції щодо застосування окремих положень закону «Про доступ до публічної інформації». Так, у постанові від 10.12.2020 (справа №9901/105/20) високі судді зазначили, що кожна особа має право знати в період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються.

Оскільки закон «Про доступ до публічної інформації» гарантує відповідне право кожній особі, то, на думку ВП ВС, його реалізація не залежить від того, чи така особа є приватною, чи перебуває на публічній службі.

Цікаво, як з такими умовиводами узгодити норму ст. 5 закону «Про захист персональних даних», за якою не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.

Також у постанові зазначається, що особа, у розпорядженні якої перебуває відповідна інформація та якій адресований запит, має перевірити його на предмет наявності в ньому відповідного обґрунтування.

Дискредитація заборонена!

В апараті ВС також нагадали, що на необхідність перевіряти запит указувала й Рада суддів України у рішенні від 03.02.2023 №8. Вона рекомендувала запитувачам інформації у своїх запитах, крім інших обов’язкових, також зазначати відомості про коло осіб, яким планується поширити інформацію, та спосіб такого поширення.

Це начебто необхідно для запобігання випадкам необґрунтованої відмови у наданні інформації, а також – щоб поширення інформації не завдало шкоди національній безпеці, територіальній цілісності або громадському порядку, охороні здоров’я населення, репутації або правам інших людей, не призвело до розголошення інформації, одержаної конфіденційно, або не завдавало шкоди підтриманню авторитету і неупередженості правосуддя.

Тим більше, що відповідно до ч.3 ст.6 закону «Про судоустрій і статус суддів» збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду забороняються.

Отже, роблять висновок у ВС, особа, в розпорядженні якої знаходиться інформація, має, крім іншого, перевірити мету збору такої інформації.

Натомість запит автора не містив відповідного обґрунтування. І це унеможливило встановлення, чи є його інтерес на отримання інформації правомірним, чи настане шкода внаслідок розголошення інформації та чи переважатиме завдана внаслідок розповсюдження інформації шкода суспільний інтерес від її отримання.

***

Верховний Суд vice versa або ж «на виверт» витлумачив норми законів і гарантії прав людини. Чиновники найвищого суду у системі судоустрою України не готові демонструвати гласність, прозорість та відкритість своєї діяльності. На яке ж правосуддя очікувати від перейменованого в неконституційний спосіб суду?

Виходить, що пересічний громадянин, коли він не доведе наміри позитивного використання публічної інформації, ніколи не зможе оцінити, наскільки ефективно працюють високі судді.

А спроби проконтролювати правильність витрачання коштів державного бюджету, оскільки це вже межує із критикою, прирівнюються до дискредитації судової влади.

Цікаво, що ВС — орган публічний. І робота суддів та працівників цього органу є публічною діяльністю, що спрямована на виконання функцій держави. І, крім принципів загальних принципів верховенства права, колегіальності, обґрунтованості, справедливості, мудрості, високі судді мали б дотримуватися гласності та відкритості.

https://zib.com.ua

FaLang translation system by Faboba