21 листопада, Вольфсон коледж Оксфордського університету зібрав провідних науковців, арбітрів та юристів-практиків із ключових арбітражних юрисдикцій світу на IX Oxford Arbitration Day.
Ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості.
Заслужений юрист України та адвокат Володимир Богатир вважає, що ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості
Ініціатива НАБУ, що передбачає обмеження прав власності на підприємства за рішенням Директора НАБУ та без необхідності судового розгляду, суперечить не лише Конституції, а й Кримінальному процесуальному кодексу України, який послідовно забезпечує судовий контроль.
Вантажний рухомий склад залізничного транспорту становить критичну інфраструктурну компоненту національної економіки, визначаючи пропускну спроможність логістичних ланцюгів і обсяги торгівельних операцій. Аналіз динаміки змін парку вагонів у 2014-2024 роках вказує на значні диспропорції у його складі. Докладніше – в колонці Володимира Богатира.
Обвинувальний акт у кримінальному процесі не є ані вироком, ані доказом вини, його єдина функція – процесуально окреслити межі обвинувачення. За вимогами ст. 291 КПК України він має містити виклад фактичних обставин, які підтверджуються належними доказами, що є у матеріалах справи. Але у практиці органів досудового розслідування утвердилася тенденція сприймати сам факт складання обвинувального акта як підтвердження доведеності вини. Такий підхід трансформує акт із процесуального документа в інструмент формування громадської думки та створює ризик підміни презумпції невинуватості припущеннями обвинувачення.
Трансформація українського партійного поля демонструє не стільки еволюцію політичної конкуренції, скільки еволюцію самої функцій держави, від пасивного реєстратора, що лише легітимізував партії, до активної регулятора політичного простору.
Правозастосовна практика демонструє загрозливу тенденцію до ретроспективної криміналізації господарських відносин, які протягом тривалого часу вважалися легітимними та здійснювалися у повній відповідності до регуляторних норм. В рамках цієї тенденції, правомірна діяльність суб’єктів господарювання перекваліфіковується на «створення видимості законності», де суб’єктивна інтерпретація слідства підміняє собою об’єктивні критерії складу злочину.Нещодавно Голова ВР Руслан Стефанчук заявив, що конституційної заборони проводити вибори під час воєнного стану немає й, аби запобігти «застою демократії», необхідно докласти зусиль, щоб здійснити це. Втім, зауважили у ЦВК, є й інші закони.
Їх положення нагадали у Центральній виборчій комісії (лист від 24.07.2023 № 21-17-1204), надаючи відповідь на запит адвоката Володимира Богатиря щодо строку повноважень Верховної Ради ІХ скликання та Президента України, а також дати проведення наступних виборів, інформує «Закон і Бізнес».
«Питання проведення чергових виборів стали порушувати тому, що наприкінці серпня підходять строки, і за звичайних умов в Україні тоді мала б стартувати виборча кампанія для народних депутатів наступного скликання, — пояснив «ЗіБ» В.Богатир. — А навесні наступного року ми б обирали Президента і, відповідно, Верховна Рада повинна ухвалити постанову про старт кампанії. Втім, воєнний стан вносить свої корективи, які сьогодні будуть тлумачитися політиками з урахуванням власних інтересів і позиції західних партнерів щодо цього».
Як відомо, відповідно до ч.5 ст.76 Конституції строк повноважень Верховної Ради становить 5 років. Повноваження народних депутатів України починаються з моменту складення присяги (ст.79).
Верховну Раду цього скликання обрано на позачергових виборах народних депутатів, що відбулися 21.07.2019. Народні депутати склали присягу на урочистому засіданні Верховної Ради 29.08.2019.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який згідно з Конституцією регулює підготовку та проведення виборів народних депутатів, є Виборчий кодекс. Відповідно до положень ст.135 ВК вибори народних депутатів можуть бути черговими, що проводяться у зв'язку із закінченням конституційного строку повноважень Верховної Ради і не потребують окремого рішення про їх призначення.
Такі вибори відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень Верховної Ради, тобто 29 жовтня 2023 року. Виборчий процес чергових виборів депутатів розпочинається за 60 днів до дня голосування. ЦВК оголошує про початок виборчого процесу не пізніше як за 61 до дня голосування. (ч.1 ст.77 Конституції, ст.136 ВК).
Що стосується строку повноважень Президента, то відповідно до стст.103, 104 Конституції її гарант обирається строком на 5 років. Новообраний Президент вступає на пост з моменту складення присяги народові на урочистому засіданні ВР.
Останні вибори Президента проводилися 31.03.2019. 20 травня того ж року під час урочистого засідання ВР Володимир Зеленський склав присягу як глава держави.
Відповідно до ч.1 ст.76, ст.77 ВК чергові вибори Президента призначаються Верховною Радою шляхом прийняття відповідної постанови. Вони відбуваються в останню неділю березня п’ятого року повноважень (ч.5 ст.103 Конституції, ч.2 ст.76, ч.1 ст.78 ВК). Верховна Рада призначає чергові вибори Президента не пізніше як за 100 днів до дня виборів (ч.2 ст.78 ВК).
У ЦВК зауважили, що сьогодні в Україні введено воєнний стан. І відповідно до ч.1 ст.19 закону «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану забороняється проведення виборів Президента, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування.
Водночас, звертають увагу у ЦВК, у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента та Верховної Ради (ч.1 ст.10 закону). У разі закінчення строку повноважень ВР під час дії воєнного чи надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану (ч.4 ст. 83 Конституції). Президент виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного Президента (ч.1 ст.108 Конституції).
«І все ж Конституція містить непряму вказівку на відсутність можливості зміни складу Верховної Ради під час воєнного стану», — вважає заслужений юрист
України Володимир Богатир. Він посилається на ч.4 ст. 83 Основного Закону, згідно з якою в разі закінчення строку повноважень Верховної Ради під час дії воєнного чи надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії ВР, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану.
«Фактично, з одного боку, Конституція не містить обмежень щодо організації та проведення виборів парламенту та Президента. І в цій частині закон про правовий режим воєнного стану, який прямо забороняє це робити, можна вважати неконституційним. Але ж іншого, за Конституцією новообрані Президент та Верховна Рада не можуть набути повноважень. Тобто, вибори як певний процес не мають свого логічного завершення, а відтак позбавлені логіки та сенсу», — пояснив адвокат.
На його думку, вочевидь, що ця колізія має стати предметом розгляду як Конституційного Суду, з одного боку, так і вирішуватись законодавцем і Президентом, як гарантом Конституції. «Всі інші міркування та тлумачення норм Основного Закону політологами, експертами та політиками можна вважати їх особистою думкою. На жаль, науковці конституціоналісти та законодавець не змогли передбачити та внормувати колізійну ситуацію, яка виникла в реальному житті», — підсумував В.Богатир.
https://zib.com.ua/ua/157154-u_cvk_ne_podilyayut_pozicii_stefanchuka_viboriv_ne_bude_-_du.html