
За касаційними скаргами на рішення Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, які Верховний Суд розглянув від початку роботи ВАКС, без змін залишилися лише 47,3% рішень. Більше половини рішень ВАКС були скасовані.
Такі дані містить лист Департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду від 29.03.2023 №97/0/18-23, який був підготовлений у відповідь на запит адвоката Володимира Богатиря (лист ВС є у розпорядженні редакції «Закон і Бізнес»).
Згідно з даними автоматизованої системи діловодства Верховного Суду, з 2020 року по березень 2023 року усього було винесено 55 рішень стосовно проваджень від ВАКС. З них:
- 26 рішень ВАКС було залишено без змін;
- 1 – змінено;
- 28 – скасовано.
Повні дані за роками дивіться у таблиці.
«Ситуацію, коли найвищий судовий орган скасовує більше половини рішень ВАКС, не можна вважати прийнятною, - говорить автор запиту. – Думаю, якби такий низький показник стійкості судових рішень був у судді районного суду, він би не мав жодних шансів на кар’єрний зріст або навіть на переведення в інший суд. Більше того, це б напевно призвело до ініціювання звільнення судді».
Нагадаємо, завданнями Вищого антикорупційного суду є:
- здійснення правосуддя з метою захисту особи, суспільства та держави від корупційних і пов’язаних із ними кримінальних правопорушень та судового контролю за досудовим розслідуванням цих кримінальних правопорушень, дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні;
- розв'язання питання про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави у випадках, передбачених законом, у порядку цивільного судочинства;
- здійснення правосуддя у справах про застосування санкції, передбаченої п. 1-1 ч. 1 ст. 4 закону "Про санкції", в порядку адміністративного судочинства.

21 листопада, Вольфсон коледж Оксфордського університету зібрав провідних науковців, арбітрів та юристів-практиків із ключових арбітражних юрисдикцій світу на IX Oxford Arbitration Day.
Ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості.
Заслужений юрист України та адвокат Володимир Богатир вважає, що ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості
Трансформація українського партійного поля демонструє не стільки еволюцію політичної конкуренції, скільки еволюцію самої функцій держави, від пасивного реєстратора, що лише легітимізував партії, до активної регулятора політичного простору.
Правозастосовна практика демонструє загрозливу тенденцію до ретроспективної криміналізації господарських відносин, які протягом тривалого часу вважалися легітимними та здійснювалися у повній відповідності до регуляторних норм. В рамках цієї тенденції, правомірна діяльність суб’єктів господарювання перекваліфіковується на «створення видимості законності», де суб’єктивна інтерпретація слідства підміняє собою об’єктивні критерії складу злочину.