Звітність Антимонопольного комітету демонструє активну роботу: справи розглядаються, порушення фіксуються, штрафи накладаються. Однак Рахункова палата виявила глибокий розрив між ухваленням рішень та їх виконанням. Причини цього розриву змушують переглянути межі відповідальності регулятора.
Кримінальне законодавство враховує мету, мотив і спосіб учинення правопорушення, розмір завданої шкоди, кількість співучасників та інші характеристики протиправної поведінки. Водночас мова, якою формується, виражається та реалізується кримінально протиправний умисел, самостійного правового значення не має. Такий підхід видається непослідовним на тлі сформованої практики мовного контролю.
В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.
Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.Всі паперові документи Президента України та Офісу Президента України, які зберігаються у секторі опрацювання та зберігання документів, законсервовано до закінчення воєнного стану.
ро це повідомили в Департаменті з питань звернень громадян ОПУ (лист від 10.10.2023 № 22/1-09/4534) на запит адвоката Володимира Богатиря, інформує «Закон і Бізнес».
При цьому наголошується, що консервація «унеможливлює надання копій запитуваних документів».
Як підстава консервації та відмови в наданні документів у листі згадується указ Президента «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64. Інших правових підстав не наводиться.
«Зрозуміло, що відповідно до ст.64 Конституції в умовах воєнного стану можуть бути обмежені деякі конституційні права і свободи громадян, зокрема право на вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації, — коментує ситуацію В.Богатир. — Разом із тим, право на доступ до інформації в умовах воєнного стану обмежується в цілях захисту інтересів національної безпеки та територіальної цілісності держави. Так само як і у
мирний час, усі державні органи та їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
Адвокат звернув увагу на те, що процес закриття інформації від загалу у законодавстві України характеризується терміном «обмеження доступу», який також має свої чітко визначені правила.
Попри війну, в Україні продовжує діяти закон «Про доступ до публічної інформації». Він містить так званий трискладовий тест щодо обмеження доступу до інформації. Воно може здійснюватися відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
1. Мета. Обмеження можливе лише задля цілей, закріплених у Конституції (зокрема, інтереси національної безпеки, територіальної цілісності, громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам).
2. Імовірність шкоди. Розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам.
3. Баланс інтересів. Шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Зважаючи на це, переконаний юрист, жоден орган не має права закрити всю інформацію на тій підставі, що в країні введено воєнний стан. Питання має вирішуватись в кожному випадку окремо. Він також говорить, що обмеження в доступі до інформації
стають все більш частими і є порушенням європейських стандартів, та посилається при цьому на рішення ЄСПЛ у справі «Аврамчук проти України», ухвалене 5.10.2023.
«В Офісі Президента, аби не давати інформацію на запити, фактично підмінили поняття і говорять про консервацію, — коментує В.Богатир. — Процес консервації документів стосується бібліотечної та архівної справи. Він пов’язаний із певним комплексом робіт (обробка хімічними речовинами, дотримання певного температурного режиму та вологості тощо), який спрямований на подовження терміну зберігання документа, якому в силу природних процесів загрожує знищення».
«Отже, чиновники фактично створили штучну підставу для додаткового обмеження доступу до публічної інформації, що не личить правовій державі навіть в умовах воєнного стану», — резюмував адвокат.