Закон визначає ліквідацію банку як обмежену в часі процедуру. Однак на практиці встановлені строки продовжуються настільки, що ліквідація розтягується на десятиліття. 
Антикорупційний контроль системи ТЦК крізь призму результатів перевірок та моніторингу НАЗК
З березня 2022-го по жовтень 2023-го антикорупційний контроль над декларантами ТЦК та СП був законодавчо заморожений. Після відновлення — 36 завершених перевірок, десятки виявлених порушень, задокументовані схеми на мільйони гривень. І жодного судового позову про цивільну конфіскацію за результатами повних перевірок. Ці дані вперше стали публічними завдяки запиту на доступ до публічної інформації.
Державний аудит покликаний виявляти порушення у сфері використання публічних ресурсів. Але якщо щоразу після цього аудиторські матеріали опиняються у слідчого й зникають із публічного доступу, постає питання: чи не стала таємниця досудового розслідування зручним прикриттям для непублічності самого державного контролю?
Десятирічний період системної бездіяльності та свідомого ігнорування імперативних вимог закону щодо щорічної незалежної оцінки ефективності АРМА завершився початком процедури, легітимність якої викликає обґрунтований скептицизм. Незалежну комісію сформовано, і вона (не без допомоги самої АРМА) розпочала аудит. Проаналізуємо очікувані показники та ймовірні правові наслідки аудиту.Народний депутат Ярослав Дубневич, якого українська влада оголосила у міжнародний розшук у "газовій справі", не перебуває у розшуку Міжнародної організації кримінальної поліції.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на відповідний лист Інтерполу, який є в розпорядженні адвоката Володимира Богатиря.
У листопаді 2023 року Вищий антикорупційний суд України за клопотанням прокурора Спеціалізованої прокуратури оголосив нардепа у міжнародний розшук. Йому інкримінують незаконне заволодіння 93 млн грн ПАТ "Укрзалізниці", а також організацію розкрадання природного газу НАК "Нафтогаз України" на суму 2,2 млрд.
Ухвалюючи рішення, тоді суд виходив з неявки обвинуваченого у судові засідання і наявність інформації про його перебування за кордоном. Як доказ тоді було представлено інформацію начебто з системи офіційного каналу Європолу Secure Information Exchange Network (SIENA), хоча в Державній прикордонній службі перетинання державного кордону Дубневичем зафіксовано не було.
Пізніше штаб-квартира Європейського поліцейського управління у Гаазі повідомила, що жодні дані стосовно нардепа не перебувають на опрацюванні в Європолі.
"У стосунках з міжнародними інституціями українські правоохоронні органи часто видають бажане за дійсне. І тим самим зловживають своїми правами, наданими в рамках відповідних угод. Це безумовно негативно впливає на ставлення міжнародних організацій до українських судової та правоохоронної систем" - переконаний адвокат Володимир Богатир.
За його словами, у випадку з народним депутатом Дубневичем, сумнівними виглядають штучно створені формальні підстави для оголошення в розшук, особливо в умовах коли значна частина парламентарів перебуває під тиском кримінальних переслідувань.
Нагадаємо, в Україні діє Національне центральне бюро Інтерполу, функції якого виконує Національна поліція. На неї, як на робочий апарат, покладено завдання з координації правоохоронних органів, а також взаємодію з генеральним секретаріатом Інтерполу та відповідними органами держав – членів. Зокрема, про надсилання партнерам запитів про злочинців і розшукуваних осіб, а також приймання і контроль реалізації аналогічних запитів з-за кордону.
Головним напрямом взаємодії правоохоронних органів по лінії Інтерполу – є встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Коли підозрювані намагаються уникнути правосуддя, сховавшись за кордоном, вони можуть потрапити у міжнародний розшук через так зване червоне оповіщення. По суті воно є запитом до правоохоронних органів по всьому світу з проханням знайти й тимчасово заарештувати особу в очікуванні екстрадиції чи передачі. Як правило, запит ґрунтується на судовому рішенні країни.
"Червоне оповіщення не є ордером на арешт особи. Воно є лише одночасним попередженням поліції всіх країн-членів Інтерполу про факт розшуку. Тож Інтерпол не розшукує осіб, він не може змусити правоохоронні органи будь-якої країни когось заарештувати. Кожна країна сама вирішує, яке правове значення вона надає червоним оповіщенням і повноваженням своїх правоохоронців щодо його виконання", - додав адвокат.
Крім цього, за словами Володимира Богатиря, важливо враховувати, що запит країни-члена на червоне оповіщення не виконується автоматично. Він попередньо розглядається, як Секретаріатом, так і може бути превентивно заблокований Комісією з контролю за файлами Інтерпол, наприклад, через невідповідність статуту і правилам Інтерполу.
За його словами, оскільки міжнародний розшук, як правило, відбувається за каналами Інтерполу, як найбільшої міжнародної організації поліцейського співробітництва, то на даний час розшук фактично не здійснюється, а правові підстави для міжнародного розшуку є вкрай сумнівними.