Чиновники вказують, що пропускна спроможність реабілітаційної системи в Україні — більше ніж 12,6 тис. терапевтичних сесій на день. Але чи дозволяє це охопити послугами всіх, хто потребують реабілітації?

Держава гарантує

Про заходи у питаннях належного забезпечення медичними послугами осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії проти України, на наш запит розповіли в Міністерстві охорони здоров’я. Також там дали списки закладів за регіонами, які відповідно до договорів з державою надають реабілітаційну допомогу дорослим і дітям в стаціонарних та (або) амбулаторних умовах.

Саме МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що зокрема забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах розвитку медичних послуг, забезпечення державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення.

Тож громадянам України стане вельми корисною інформація про:

програми реабілітації для військових та цивільного населення, які постраждали внаслідок збройної агресії;

державні та комунальні заклади охорони здоров’я, на базі яких здійснюється безоплатна реабілітація;

можливості відновлення та зміцнення ментального здоров’я;

стан забезпеченості комунальних та державних закладів охорони здоров’я кваліфікованим медичним персоналом.

У міністерстві визнають, що відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров’я, одним з основним принципів у цій сфері є рівноправність громадян, демократизм і загальнодоступність медичної і реабілітаційної допомоги та інших послуг, а також запевнили, що держава гарантує фінансування надання всім громадянам гарантованого обсягу медичних і реабілітаційних послуг та лікарських засобів у порядку, встановленому законом.

Стаціонарні і амбулаторні тарифи

Фінансування реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров’я здійснюється відповідно до закону «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» за Програмою державних гарантій медичного обслуговування населення. Саме ця Програма медичних гарантій визначає перелік та обсяг медичних послуг (включаючи медичні вироби) та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів Держбюджету згідно з тарифом, для профілактики, діагностики, лікування та реабілітації у зв’язку із хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв’язку з вагітністю та пологами.

Реалізація Програми у 2025 році (Порядок затверджений постановою КМУ від 24.12.2024 №1503) виокремлено пакети медичних послуг «Реабілітаційна допомога дорослим та дітям у стаціонарних умовах» та «Реабілітаційна допомога дорослим і дітям в амбулаторних умовах».

Тариф на медичні послуги з реабілітаційної допомоги дорослим і дітям у стаціонарних умовах, що передбачені специфікаціями, визначається як ставка на пролікований випадок, яка становить 19.769 грн. за надання реабілітаційних послуг. До ставки на пролікований випадок (один реабілітаційний цикл) застосовуються коригувальні коефіцієнти залежно від складності реабілітаційної допомоги та стану пацієнта (коди згідно з таблицею зіставлень), які становлять від 0,8 до 2,1.

Тариф на медичні послуги з реабілітаційної допомоги дорослим і дітям в амбулаторних умовах, що передбачені специфікаціями становить 10.820 грн.

Заклади та фахівці

Долучення закладів охорони здоров’я до Програми медичних гарантій передбачає укладення договору про медичне обслуговування населення за відповідними пакетами медичних послуг між Національною службою здоров’я України (НСЗУ) та закладом охорони здоров’я, реабілітаційним закладом незалежно від форми власності чи фізичною особою ‒ підприємцем, яка згідно із чинним законодавством отримала ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та/або має право на надання реабілітаційної допомоги. За інформацією НСЗУ, 319 закладів охорони здоров’я уклали договори в рамках пакета медичних послуг за напрямом «Реабілітаційна допомога дорослим та дітям у стаціонарних умовах» та 480 заклади охорони здоров’я уклали договори в рамках пакета медичних послуг за напрямом «Реабілітаційна допомога дорослим та дітям в амбулаторних умовах» (детальні таблиці про чинні договори можна завантажити тут). При цьому в МОЗ зазначили, що минулого року пропускна спроможність реабілітаційної системи була цілком достатня, аби охопити послугами всіх захисників, які їх потребували.

Що стосується спеціалістів, вимог до них та кількості медфахівців, то ці вимоги до закладів охорони здоров’я для надання медичної допомоги за програмою медичних гарантій визначаються в умовах закупівлі за відповідним пакетом медичних послуг. І заклади охорони здоров’я, які уклади договір з НСЗУ, зобов’язані відповідати умовам закупівлі, у тому числі вимогам до кількості медичного персоналу, необхідного для надання медичних послуг за відповідним напрямом медичної допомоги.

Окремо в МОЗ наголосили, що відповідно до ст.32 закону «Про місцеве самоврядування в Україні» управління закладами охорони здоров’я на відповідній території, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення, а також забезпечення доступності та безоплатності медичного обслуговування населенню належить до повноважень місцевих рад.

Ментальне здоров’я

Центри ментального (психічного) здоров’я у закладі охорони здоров’я створюються на базі кластерних, надкластерних (для дітей) закладів охорони здоров’я та контрактуються за пакетом 39 «Психіатрична допомога дорослим та дітям, яка надається мобільними мультидисциплінарними командами».

Порядок та умови надання психологічної допомоги ветеранам війни, членам їх сімей та деяким іншим категоріям осіб затверджені постановою КМУ від 29.11.2022 №1338.

Отримувачами послуг із психологічної допомоги є особи, які звільняються або звільнені з військової служби, з числа ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, члени сімей таких осіб (дружина (чоловік), малолітні, неповнолітні та повнолітні діти і батьки), постраждалі учасники Революції Гідності та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) захисників та захисниць України.

Відповідно до абз.5 п.40 Порядку та умов на період воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування до отримувачів послуг належать також військовослужбовці та члени їх сімей (дружина (чоловік), малолітні, неповнолітні та повнолітні діти і батьки), зокрема й військовослужбовці звільнені з полону.

***

Сьогодні в Україні суттєво збільшилась кількість людей, які внаслідок як безпосередньої участі у бойових діях, так і внаслідок повітряної атаки, контакту з вибухонебезпечними предметами втратили кінцівки, потребують протезування, реабілітації та психологічної підтримки.

У цьому аспекті важливо пам’ятати, що норми про право на медичне забезпечення є загальними для всіх громадян, тому всі громадяни мають право отримати необхідні реабілітаційні послуги в повному обсязі незалежно від причин, які призвели до потреби в реабілітації, так само як і ветерани війни, учасники війни, учасники бойових дій та особи, прирівняні до них.

Реабілітаційна система в Україні має розвиватися, забезпечуючи необхідну допомогу військовим, цивільним постраждалим та їхнім родинам. Держава гарантує фінансування медичних і психологічних послуг, а також доступність закладів реабілітації. Водночас важливо контролювати ефективність реалізації цих програм, щоб кожен, хто потребує допомоги, міг отримати її вчасно та в повному обсязі.

Але чи все на практиці так, як рапортують чиновники?