21 листопада, Вольфсон коледж Оксфордського університету зібрав провідних науковців, арбітрів та юристів-практиків із ключових арбітражних юрисдикцій світу на IX Oxford Arbitration Day.
Ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості.
Заслужений юрист України та адвокат Володимир Богатир вважає, що ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості
Ініціатива НАБУ, що передбачає обмеження прав власності на підприємства за рішенням Директора НАБУ та без необхідності судового розгляду, суперечить не лише Конституції, а й Кримінальному процесуальному кодексу України, який послідовно забезпечує судовий контроль.
Вантажний рухомий склад залізничного транспорту становить критичну інфраструктурну компоненту національної економіки, визначаючи пропускну спроможність логістичних ланцюгів і обсяги торгівельних операцій. Аналіз динаміки змін парку вагонів у 2014-2024 роках вказує на значні диспропорції у його складі. Докладніше – в колонці Володимира Богатира.
Обвинувальний акт у кримінальному процесі не є ані вироком, ані доказом вини, його єдина функція – процесуально окреслити межі обвинувачення. За вимогами ст. 291 КПК України він має містити виклад фактичних обставин, які підтверджуються належними доказами, що є у матеріалах справи. Але у практиці органів досудового розслідування утвердилася тенденція сприймати сам факт складання обвинувального акта як підтвердження доведеності вини. Такий підхід трансформує акт із процесуального документа в інструмент формування громадської думки та створює ризик підміни презумпції невинуватості припущеннями обвинувачення.
Трансформація українського партійного поля демонструє не стільки еволюцію політичної конкуренції, скільки еволюцію самої функцій держави, від пасивного реєстратора, що лише легітимізував партії, до активної регулятора політичного простору.
Правозастосовна практика демонструє загрозливу тенденцію до ретроспективної криміналізації господарських відносин, які протягом тривалого часу вважалися легітимними та здійснювалися у повній відповідності до регуляторних норм. В рамках цієї тенденції, правомірна діяльність суб’єктів господарювання перекваліфіковується на «створення видимості законності», де суб’єктивна інтерпретація слідства підміняє собою об’єктивні критерії складу злочину.Хоча Державна аудиторська служба і реалізує в Україні державну політику у сфері державного фінансового контролю, виявляється, сама не завжди дотримується фінансової дисципліни.
Факти порушень встановило Національне агентство з питань державної служби за результатами здійснення у 2022 році заходів контролю за додержанням визначених законом умов реалізації громадянами права на державну службу.
Одним із завдань Держаудитслужби, згідно з Положенням (постанова Кабміну від 03.02.2016 № 43), є здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.
Економили в Держаудитслужбі так, що всупереч нормам закону тим співробітникам, на яких покладали додаткові обов’язки за вакантною посадою або тимчасово відсутнього державного службовця, не давали виплат за додаткове навантаження. Принаймні це відбувалося у 2021 році та перші п’ять місяців 2022 року – період, який охопила перевірка НАДС.
Робоча група, яка опрацьовувала документи, встановила, що з 594 штатних одиниць, передбачених штатним розписом Держаудитслужби, 561 посада належала державним службовцям. Але фактична чисельність службовців, що працювали, була значно нижчою. Станом на початок 2021 року існувало 166 вакансій, або 29,6%, які за рік і п’ять місяців удалося дещо заповнити. На кінець травня 2022 року обліковувалося 142 вакансії (25,3%). Іншими словами, більш як на чверть державні аудитори були недокомплектовані.
За Законом «Про державну службу» (ст. 24) вакантні посади, на які протягом одного року не було оголошено конкурс на їх зайняття, підлягають скороченню. За даними, які встановило НАДС, принаймні на 28 вакантних посад у Держаудитслужбі конкурс не оголошувався понад рік. Як пояснили перевіряльникам, конкурси планували оголосити до кінця лютого 2022 року, проте це так і не було зроблено. Завадили воєнний стан та призупинення роботи Єдиного порталу вакансій державної служби.
Чому ж виникали вакансії? Лише у 2021 році припинили службу 75 державних службовців. Воднораз 54 з них (72%) – за власним бажанням або угодою сторін. Решта перевелися, або вийшли на пенсію, або в них закінчився строк дії контракту. Тобто переважна більшість просто чомусь не хотіла працювати.
Саме тому в Держаудитслужбі видавалися накази про покладання обов’язків на державних службовців за вакантною посадою або тимчасово відсутнього державного службовця. Таких рішень робоча група нарахувала 79.
На час виконання обов’язків за вакантною посадою державної служби має здійснюватися виплата, передбачена ч. 4 ст. 52 Закону «Про державну службу», крім випадку покладення виконання обов’язків на відповідного заступника. Нагадаємо, виплата за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього державного службовця встановлюється керівником державної служби державному службовцю за поданням його безпосереднього керівника у розмірі 50% посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця. А виплата за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків за вакантною посадою державної служби встановлюється керівником державної служби за поданням безпосереднього керівника державним службовцям, між якими здійснено розподіл обов’язків за вакантною посадою, пропорційно додатковому навантаженню за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою.
Але принаймні у 62 наказах про такі виплати не зазначалося. При цьому протягом звітного періоду істотних змін умов державної служби в Держаудитслужбі не відбувалося.
Отже, ситуація в Держаудитслужбі демонструє класичний приклад економії на персоналі, яка в підсумку може коштувати державі ще більше. Ігнорування виплат за додаткове навантаження не лише порушує закон, а й створює умови для відтоку кадрів, що, своєю чергою, ще більше посилює кадровий дефіцит. І коли відомство, що контролює фінансову дисципліну, саме не дотримується її всередині, воно фактично підриває довіру до власної діяльності.