Звітність Антимонопольного комітету демонструє активну роботу: справи розглядаються, порушення фіксуються, штрафи накладаються. Однак Рахункова палата виявила глибокий розрив між ухваленням рішень та їх виконанням. Причини цього розриву змушують переглянути межі відповідальності регулятора.
Кримінальне законодавство враховує мету, мотив і спосіб учинення правопорушення, розмір завданої шкоди, кількість співучасників та інші характеристики протиправної поведінки. Водночас мова, якою формується, виражається та реалізується кримінально протиправний умисел, самостійного правового значення не має. Такий підхід видається непослідовним на тлі сформованої практики мовного контролю.
В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.
Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.Найбільше українських банків з ринку було виведено у 2014 та 2015 роках. А от у рік виборів чинного Президента, а також у поточному році ця процедура взагалі не застосовувалася.
Такі дані за запитом адвоката Володимира Богатиря надав Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Так, за перші три роки президентства Петра Порошенка у 2014-2016 рр. було розпочато процедуру виведення з ринку 85 банків. Майже в чотири рази більше, ніж за наступні вісім років. За каденції Володимира Зеленського ця процедура торкнулася лише 12 фінустанов.
Відповідно до Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд розпочинає процедуру виведення банку з ринку на підставі рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку або рішення про виведення з ринку системно важливого банку.
Враховуючи вищенаведене, всі банки виводяться Фондом з ринку на підставі рішень Національного банку України.
Нагадаємо, що системно важливі банки визначає Нацбанк відповідно до таких критеріїв, як розмір банку, ступінь фінансових взаємозв’язків, напрями діяльності (ч.4 ст. 4 Закону «Про банки і банківську діяльність»). Згідно з п. 3 Положення про порядок визначення системно важливих банків, затвердженого постановою Правління НБУ від 25.12.2014, Національний банк визначає системно важливі банки щороку за даними станом на 01 січня з-поміж банків, які здійснюють свою діяльність в Україні (крім банків, віднесених Національним банком України до категорії неплатоспроможних). Наразі системно важливими Нацбанк уважає 15 банків.
«Статистика цікава з огляду на два аспекти. Перше, це відсутність відповідальності колишнього керівництва Національного банку, діяльність якого стала предметом численних скандалів та кримінальних проваджень. Окремо можна нескінченно розслідувати долю виведених фінансових установ.
Друге, це нові способи одержавлення фінустанов. Серед банків, які було виведено з ринку за новими спеціальними процедурами можна виділити Перший інвестиційний банк та 88,890583 % акцій якого за Рішенням Вищого антикорупційного суду було стягнуто в дохід держави в особі Фонду державного майна України на підставі застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції».
За іншою процедурою було виведено Сенс Банк для чого законодавець зробив дві спроби прийнявши спочатку у липні 2022 році Закон № 2463-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей діяльності фінансового сектору у зв’язку із введенням воєнного стану в Україні» і остаточно створив окремий спеціальний порядок у травні 2023 року Законом № 3111-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури виведення з ринку банку в умовах воєнного стану».
Чи призведе націоналізація до ефективного управління невідомо, а от певні невідповідності вже прослідковуються. Наприклад, на сайті Сенс Банку єдиним власником вказана Держава України в особі Кабінету міністрів України, а у звітності цього акціонерного товариства Держава Україна в особі суб’єкта управління корпоративними правами держави – Фонду державного майна України. Останнє скоріш за все є вірним, оскільки Договір купівлі-продажу 100% акцій цієї фінансової установи підписували Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Міністерство фінансів України.
Тому логічним є те, що одержавлені Сенс Банк та Укргазбанк – є постійним предметом останніх Меморандумів про економічну та фінансову політику України з Міжнародним валютним фондом в частині впорядкування структури їх управління та продажу», – підкреслив міжнародний юрист Володимир Богатир.
Слід також зазначити що за даними Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з 2012 року по 1 жовтня 2024 року вкладникам банків, переданих в управління Фонду, було виплачено понад 100 млрд грн.