21 листопада, Вольфсон коледж Оксфордського університету зібрав провідних науковців, арбітрів та юристів-практиків із ключових арбітражних юрисдикцій світу на IX Oxford Arbitration Day.
Ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості.
Заслужений юрист України та адвокат Володимир Богатир вважає, що ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості
Ініціатива НАБУ, що передбачає обмеження прав власності на підприємства за рішенням Директора НАБУ та без необхідності судового розгляду, суперечить не лише Конституції, а й Кримінальному процесуальному кодексу України, який послідовно забезпечує судовий контроль.
Вантажний рухомий склад залізничного транспорту становить критичну інфраструктурну компоненту національної економіки, визначаючи пропускну спроможність логістичних ланцюгів і обсяги торгівельних операцій. Аналіз динаміки змін парку вагонів у 2014-2024 роках вказує на значні диспропорції у його складі. Докладніше – в колонці Володимира Богатира.
Обвинувальний акт у кримінальному процесі не є ані вироком, ані доказом вини, його єдина функція – процесуально окреслити межі обвинувачення. За вимогами ст. 291 КПК України він має містити виклад фактичних обставин, які підтверджуються належними доказами, що є у матеріалах справи. Але у практиці органів досудового розслідування утвердилася тенденція сприймати сам факт складання обвинувального акта як підтвердження доведеності вини. Такий підхід трансформує акт із процесуального документа в інструмент формування громадської думки та створює ризик підміни презумпції невинуватості припущеннями обвинувачення.
Трансформація українського партійного поля демонструє не стільки еволюцію політичної конкуренції, скільки еволюцію самої функцій держави, від пасивного реєстратора, що лише легітимізував партії, до активної регулятора політичного простору.
Правозастосовна практика демонструє загрозливу тенденцію до ретроспективної криміналізації господарських відносин, які протягом тривалого часу вважалися легітимними та здійснювалися у повній відповідності до регуляторних норм. В рамках цієї тенденції, правомірна діяльність суб’єктів господарювання перекваліфіковується на «створення видимості законності», де суб’єктивна інтерпретація слідства підміняє собою об’єктивні критерії складу злочину.12 Липня 2017 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про ратифікацію Угоди між Україною та Європейським поліцейським офісом про оперативне та стратегічне співробітництво».
З цього моменту компетентні органи України отримали доступ для виконання системи Secure Information Exchange Network (SIENA) на підставі Угоди між Україною та Європейським поліцейським управлінням про оперативне та стратегічне співробітництво від 14 грудня 2016 року.
Станом на сьогодні понад 3 000 правоохоронних органів з більш ніж 70 країн та міжнародних організацій підключені до безпечного каналу обміну інформацією Європолу, відомого як SIENA («Додаток для безпечного обміну інформацією»).
Платформа забезпечує швидкий обмін оперативною та стратегічною інформацією між Європолом, державами-членами ЄС та країнами-партнерами, з якими Європол має угоди про співпрацю або робочі домовленості. Ця можливість доступна 24 години на добу, 7 днів на тиждень.
У 2023 році кількість повідомлень, якими обмінюються через SIENA, зросла до історичного максимуму в 1,79 мільйона, що відображає роль SIENA як кращого європейського каналу зв'язку для правоохоронних органів. Того ж року через SIENA було розпочато понад 151 000 справ.
У травні 2023 року SIENA отримала більш чітку регуляцію у формі Директиви 2023/977 Європейського Парламенту та Ради про обмін інформацією між правоохоронними органами держав-членів (IED).
При цьому не вдалось позбавитись від зловживань системою обміну даними, які до речі є конфіденційними. Ця практика стала такою ж типовою, як і зловживання системою Інтерполу.
Насамперед це пов’язано з політичними мотивами самих кримінальних переслідувань.
Яскравим прикладом таких зловживань – є низка кримінальних переслідувань Народного депутата України Ярослава Дубневича.
Нещодавно, представники органів прокуратури поширили інформацію щодо перетину кордону Румунії з Угорщиною та публічно розповсюдили дані отримані начебто з системи SIENA і надані румунською стороною.
Однак, офіс Європолу в Гаазі відповів, що жодні дані стосовно пана Дубневича не перебувають на опрацюванні в Європолі.
Подібні дії мають ознаки протиправного розголошення персональних даних та даних досудового розслідування, порушують законодавство ЄС, зокрема статтю 7 та 8 Європейської Конвенції, Загальний регламент про захист даних та статтю 30 Регламенту Європолу яка забороняє обробку персональних даних автоматизованими або іншими засобами у випадку переслідувань з політичних, релігійних, етнічних, расових мотивів переслідування тощо.
За повідомленнями ЗМІ щонайменше шоста частина парламентарів отримала підозри від новостворених ними ж правоохоронних органів, в сумнівний з точки зору Конституції спосіб. Інформація дифамаційного та обвинувального характеру розповсюджується правоохоронними органами та їх «проксі» громадськими активістами безкарно, вироки відсутні. А от стаття 62 Конституції України визначає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Така практика свідчить лише про те, що більшість «резонансних» кримінальних проваджень направлена на створення негативної суспільної думки щодо політичних опонентів з метою здійснення на них політичного тиску.
Слід звернути увагу на те що Україна офіційно повідомила ООН та ЄС про неможливість дотримання фундаментальних прав людини передбачених Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Європейською конвенцією.
Ці відступлення мають прямий вплив, оскільки діяльність Європолу напряму пов’язана і підпорядкована дотриманню Європейської конвенції.
До речі, що стаття 2 Конституції Інтерпол визначає, що взаємна допомога між усіма органами кримінальної поліції здійснюється в рамках законів, що діють в різних країнах, і в дусі Загальної декларації прав людини. А стаття 3 зазначає, що організації суворо заборонено вживати будь-які дії політичного, військового, релігійного або расового характеру.
Тож, лише дотримання міжнародних фундаментальних стандартів прав людини та громадянина може бути запобіжником від свавілля.