Пересічні українці та правоохоронці сприймають повідомлення особі про підозру як розкриття злочину, а застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою — як покарання. Тож потрапляння когось до списків Інтерполу також примушує всіх забути про презумпцію невинуватості. Але насправді усе не так сумно.
Міністерство юстиції України, хоча і складається переважно з юристів, для супроводження судових суперечок за кордоном (як і інші державні органи) залучає іноземних консультантів. Ті, аби зрозуміти нашу специфіку, винаймають українські юридичні фірми. Як працює ця система і скільки вона коштує державному бюджету?
Юридичні радники для проектів Мін’юсту: хто вони, скільки коштують
Витрати на зовнішніх юридичних радників зі Сполучених Штатів Америки, які залучаються Кабінетом Міністрів України по лінії Міністерства закордонних справ, суттєво перевищують зарплатний фонд штатних юристів цього органу. Про це свідчить інформація, викладена у листі МЗС від 04.04.2023 №72/13-091-38012 (є в розпорядженні редакції), надісланий у відповідь на запит адвоката Володимира Богатиря щодо юридичних радників, які залучались урядом України у 2019-2023 роках.
Абсолютні цифри, зібрані за підсумками року, говорять про зміст роботи державного органу набагато більше, ніж сотні випущених релізів про проведені заходи, підписані меморандуми, затверджені плани розвитку і красномовні заяви керівництва. Тож, аби сформувати уявлення про наслідки антикорупційної реформи, ми попросили у ВАКС окремі показники.Заслуженный юрист Украины Владимир Богатырь в комментарии для KlymenkoTime разъяснил – насколько сильно отличается та Конституция, которую мы имеем сегодня от той, что была принята в 1996 году.
В первую очередь юрист отмечает – тот Основной Закон, о котором идет речь, парламент был вынужден принять под давлением президента Леонида Кучмы, который хотел получить больше полномочий, а иначе всех депутатов ждал бы референдум.
«В 2000-м Президент Леонид Кучма даже смог добиться проведения референдума «по народной инициативе» с целью создания двухпалатного парламента, лишения депутатов неприкосновенности и сокращения их численности до 300. Однако этот сценарий был не допущен Конституционным Судом», — отмечает другой эпизод политической биографии Украины эксперт.
Позднее, в 2004 году, в разгар Оранжевой Революции, Кучма инициировал так называемую «реформу Медведчука», которая распределяла полномочия в пользу премьер-министра. Вероятно, отмечает Богатырь, Кучма рассчитывал переместиться в руководство Кабинета министров или назначить там руководителя.
«При президенте Викторе Ющенко было две неудачные попытки отменить эту реформу, в 2006 году в КСУ обращались народные депутаты от «Нашей Украины», а в 2007 обращались депутаты «БЮТ», которые в разное время таким образом развивали политическое противостояние с премьер-министром Виктором Януковичем. В конце концов в 2010 году Конституционный суд Украины Решением № 20-рп/2010 возобновил действие Конституции Украины в её первозданной редакции от 28 июня 1996 года», — сообщил Богатырь.
В 2014 году для Конституции Украины случились исторические «8 минут», которые повернули историю страны вспять. Речь шла о том, когда, пренебрегая всеми формальностями, парламент возвращает текст Конституции в редакцию «реформы Медведчука» и при этом, осудив судей Конституционного суда при вынесении решения от 2010 года – якобы оно было противозаконным и безосновательным.
«В тот момент лидерам майдана необходимо было срочно изменить конституционный строй и захватить власть, а потому на формальности они просто не обращали внимание. Потому и не обращали они внимание на то, что фактически возвращаются к «реформе Медведчука» с которым самоотверженно боролись и на реформу которого сами же жаловались в КСУ», — подводит итог сказанному Владимир Богатырь.